Сьогодні, 16 листопада, Львів попрощався з військовослужбовцями Юрієм Яструбом та Олегом Френцером, які захищали Україну від російських окупантів.
Чин похорону військовослужбовців відбувся об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Олега Френцера поховали на Личаківському кладовищі, а Юрія Яструба – на Голосківському кладовищі.
Фото: Варта1
Біографічні довідки
Юрій Яструб (03.12.1975-10.11.2023) Львів’янин.
Навчався у Середній загальноосвітній школі №30. Здобув освіту у Середньому професійно-технічному училищі №32 (сьогодні – Державний навчальний заклад «Львівське вище професійне училище технологій та сервісу»).
У мирний час працював закрійником і кравцем у місті Львові. Вирізнявся чіткою громадянською позицією: наприкінці 80-х років у лавах молодіжної громадської організації займався охороною мітингів і масових акцій громадян, також активно допомагав скаутським організаціям.
Свій вільний час любив присвячувати дітям і захоплювався вишиванням. Ще з початком агресії росії прагнув стати на захист Батьківщини від загарбників, однак Юрію Яструбу відмовили через відсутність військового досвіду.
Після повномасштабного вторгнення рф вступив до лав 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура» Сухопутних військ ЗСУ. Боронив територіальну цілісність та суверенітет держави на південному напрямку.
У Юрія Яструба залишилися мама, дружина, четверо дітей, сестра, хрещений син із дружиною та племінники.
Олег Френцер (28.02.1985-05.11.2023) Уродженець села Новий Милятин Львівської області. Проживав у місті Винники.
Навчався у Середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №29. Згодом здобував освіту у професійно-технічному училищі у місті Львові. Проходив військову службу у внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ (сьогодні – Національна гвардія України).
Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини до лав 33-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ. Боронив територіальну цілісність та незалежність держави на південному напрямку.
У Олега Френцера залишилися батьки, тітка з чоловіком, дядько з дружиною, двоюрідна сестра і двоюрідний брат, що зараз бореться з окупантами на передовій.