В Україні зараз обережно обговорюють альтернативний план звершення війни. Про це в інтерв'ю The Telegraph сказав нардеп Олексій Гончаренко
«Попередня стратегія, яку ми мали в 2022 і 2023 роках, була широко прийнята і підтримана. Але зараз це виглядає не дуже реалістично. Тому люди хочуть знати, який у нас план Б, я вважаю, що це важливо», – сказав Гончаренко.
«Насправді є дві війни. Перша війна – за незалежність України, і ця війна вже виграна, навесні 2022 року. Друга війна – за територіальну цілісність України. І історія показує нам, що ці війни можуть тривати роками, а може, й десятиліттями, і ми не знаємо, коли вони закінчаться.
Ми говорили: спочатку відновлення територіальної цілісності, а потім членство в НАТО. Я думаю, що це не правильна послідовність. Я вважаю, що правильною і більш реалістичною послідовністю має бути членство в НАТО зараз для території, контрольованої Україною. І як наслідок цього через деякий час повне відновлення нашої територіальної цілісності» - додав Гончаренко.
Видання пише, що це пропозиція обміняти землю на мир. Україна відмовиться від спроб силового звільнення окупованих територій в обмін на членство в НАТО, що саме по собі гарантуватиме, що Росія не зможе ризикнути знову напасти.
Прикладом, на який багато хто воліє вказувати, є Західна Німеччина, оскільки вона приєдналася до НАТО в 1955 році, незважаючи на відмову визнати суверенітет окупованої СРСР Німецької Демократичної Республіки. Західнонімецький прецедент переважає заперечення щодо прийняття країни з активною територіальною суперечкою, а також підкреслює можливість можливого возз’єднання.
«Так, на це можуть піти роки. Це реальність. Але ми використаємо час, щоб відбудувати країну та підготуватися до об’єднання», - сказав Гончаренко.
Донедавна політику було ризиковано говорити про це публічно. Офіційна позиція Києва була та залишається такою, що Україна не буде торгувати землею за мир або навіть за членство в НАТО.
Але ця ідея набирає популярності. Мустафа Найєм, голова Державного агентства України з питань реставрації та розвитку інфраструктури, сказав The New Yorker минулого місяця, що така ідея «мала сенс».