«100 людей на панахиді. Звикли до смертей?»: волонтер про прощання із загиблим бійцем у Луцьку (відео)


Адвокат і волонтер Василь Нагорний розповів, що на прощання із загиблим на Сході Максимом Пасичнюком у Луцьку прийшли прощатися лише близько сотні людей. Про це вчора, 6 листопада, він написав на своїй сторінці у «Facebook», зазначає "Перший канал соціальних новин".
«Луцьк проводжав Максима Пасичнюка, Луцьк у жалобі, Луцьк з 200 000 населення одночасно й байдужий. Я не про кожного жителя зараз пишу (знаю, що всі працюють і виживають, як можуть, часу обмаль і я не на всіх панахидах був), я про загальну картину. Приблизно 100 людей було на панахиді.... «Плине кача» і тужливий дзвін на центральній площі міста не змогли зупинити звичний ритм людей, які сотнями пересуваються по центральній частині міста», — написав автор.
Нагорний зазначив, що панахида тривала 15 хвилин.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: «Був тим, на кого рівнялися», — побратими про загиблого на Сході Максима Пасичнюка
«Звикли до смертей? Кажуть людина до всього звикає, окрім смерті, бо тоді вже стає не людиною. І все ж, коли бачиш, як до ювілею якогось чиновника, «костюми» і «придворні дами», з крутими букетами в руках, хвилями заходять до кабінету, то виникає питання: — А Максим не вартий того?» — зазначив адвокат.
Він запевнив — якби кожна установа, організація, підприємство, відрядило по одній людині з двома квіточками, Театральний майдан був би заповнений людьми з квітами.
«Повірте, рідним було б набагато легше на душі... Сам не раз чув від матерів загиблих приблизно такі слова: «Ви бачили скільки людей прийшло провести мого синочка, ви чули, які слова казали, ви бачите, як його любили й поважали — хай тільки його смерть буде останньою і недаремною», — резюмував автор.