Балтійське море стає полем битви між НАТО і Росією

Польща, Швеція та інші країни купують підводні човни для захисту підводної інфраструктури

Порівняно з величезними російськими атомними підводними човнами, шведський A26, довжиною всього 66 метрів, — компактна модель. Але те, чого бракує підводному човну, побудованому компанією Saab, за розмірами, він компенсує своїми можливостями маскування і спостереження. Вбудований у передній частині човна шлюз дозволяє випускати підводні дрони, датчики або водолазів на морське дно. Для каламутних вод Балтійського моря і холодної війни, що розгортається під ними, A26 забезпечує максимальну віддачу від вкладених коштів. Принаймні, до такого висновку дійшов уряд Польщі 26 листопада, коли вирішив придбати три таких судна за приблизно $2,8 млрд, пише «Дзеркало тижня».

Для таких країн, як Польща, спостереження за Балтійським морем і підводним простором є нагальним питанням національної безпеки. Море рясніє телекомунікаційною й енергетичною інфраструктурою. Газопровід Balticconnector з'єднує Фінляндію та Естонію. Інший, Baltic Pipe, транспортує газ з Норвегії до Польщі. На дні моря прокладені комунікаційні й електропроводи. Цього року Естонія, Латвія та Литва від'єднали свої енергосистеми від російської мережі; із чотирьох ліній, що з'єднують їх з європейською мережею, три проходять під водою.

Над поверхнею моря біля берегів Данії та Німеччини стоять сотні вітрових турбін, тоді як біля берегів Польщі з'являються нові. На берегах Балтійського моря також розташовано десять терміналів СПГ, а ще два перебувають у стадії будівництва.

На папері присутність НАТО в Балтійському регіоні ніколи не була такою сильною. З дев'яти прибережних держав моря всі, крім Росії, входять до Альянсу. Але хоча НАТО має явну перевагу в Балтійському морі, коли йдеться про звичайні військово-морські сили, у Росії є засоби, здатні спричинити хаос. З 2023 року було щонайменше 11 підозрюваних диверсій проти інфраструктури в Балтійському морі, багато з яких пов'язані з тіньовим флотом РФ — мережею танкерів, які Москва використовує для обходу західних санкцій. Найбільшими такими інцидентами були пошкодження Balticconnector і електрокабелю, що з'єднує Фінляндію та Естонію, ймовірно спричинені кораблями, які тягнули свої якорі по морському дну. На ремонт обох знадобилися місяці.

Російські шпигуни також можуть використовувати деякі кораблі для операцій “над рівнем моря”. У вересні над аеропортами Данії були виявлені дрони, ймовірно, запущені з кораблів, пов'язаних з Росією. Подібні інциденти з того часу траплялися у Франції та Німеччині.

Гібридні атаки дозволяють РФ заперечувати свою причетність, перевіряти дію статті про взаємну оборону НАТО й оцінювати готовність кожної країни Альянсу до конфронтації. Але режим російського диктатора Владіміра Путіна також починає діяти більш відкрито. На початку жовтня військова розвідка Данії повідомила, що російські військові кораблі націлили свою зброю на кораблі та вертольоти флоту Данії, імітуючи зіткнення.

Росія незабаром отримає більше цілей для вибору. Німеччина, Данія, Швеція та Фінляндія будують нові вітроелектростанції в Балтійському морі. Польща ще більш вразлива — майже половина її імпорту енергоносіїв залежить від балтійських трубопроводів і портів, і ця залежність зростає. До 2040 року країна може інвестувати понад $100 млрд у морські вітроелектростанції та нові термінали СПГ. Перша атомна електростанція Польщі, яка, як очікується, буде відкрита до 2036 року, буде розташована менш ніж за 2 км від берега.

Багато з цих проєктів розроблялися, коли загроза з боку Росії здавалася абстрактною. Зараз уряди країн-союзників намагаються захистити проєкти, що є складним завданням. Радари й супутники можуть стежити за небом і відстежувати кораблі, навіть коли ті вимикають свої транспондери. Але відстежувати те, що відбувається під водою, значно складніше, що й робить морське дно ідеальним місцем для гібридних атак.

Більшість наявних технологій спостереження, що базуються на сонарах, погано підходять для Балтійського моря. Мілководне й захаращене морське дно створює акустичний шум, морський трафік маскує підводну активність, а різкі зміни солоності спотворюють звукові хвилі. Нові рішення, включаючи гідроакустичні датчики, підводні човни типу A26 і безпілотні підводні апарати, заповнять деякі прогалини. Але розробка інтегрованої системи спостереження, що є ключовою метою НАТО для Балтійського моря, займе роки.

Проєкти, подібні до A26, стикаються з тривалими затримками. Військово-морські сили Швеції планували отримати перший з двох підводних човнів, замовлених у компанії Saab у 2022 році. Це було відкладено до 2031 року. Однією з причин затримки називають необхідність модернізації верфі, де будуються підводні човни. Польща, військово-морський флот якої має лише один старий підводний човен радянської епохи, повинна буде чекати до 2030-х років на три A26, які вона замовила. Тим часом головне військово-розвідувальне відомство Великої Британії нещодавно дійшло висновку, що Росія модернізує свій флот для атак на підводні кабелі та трубопроводи.

Тож навіть маючи нові технології для поліпшення моніторингу, виявлення й ремонту, НАТО має докласти більше зусиль, аби показати Росії, що її гібридні атаки не залишаться безкарними. Дотепер реакція була здебільшого пасивною. В межах операції НАТО “Балтійський вартовий”, розпочатої цього року, Альянс посилив патрулювання в Балтійському морі. Але, хоча кораблі НАТО можуть зупиняти комерційні судна, щоб перевірити, чи мають ті дійсну реєстрацію, згідно з міжнародним правом їхні екіпажі не мають права підніматися на борт або оглядати кораблі.

Деякі країни запропонували радикальніші заходи. Після фіксації дронів над Данією президент України Володимир Зеленський запропонував закрити Балтійське море для танкерів тіньового флоту РФ. Міністр оборони Естонії Ханно Певкур також закликав зробити це.

Однак така блокада майже напевно порушуватиме міжнародне право. Конвенція ООН з морського права гарантує суднам, навіть тим, що підпадають під санкції, право проходження через міжнародні протоки, якщо вони не загрожують застосуванням сили та не порушують правил безпеки. Росія, яка використовує Балтійське море для 60% свого морського експорту сирої нафти, ймовірно, розглядатиме закриття проток для танкерів тіньового флоту як акт війни. Більш розсудливою реакцією було б заборонити доступ суднам, які не відповідають технічним стандартам, вважає колишній глава Бюро національної безпеки Польщі Яцек Севера.

Цей підхід набирає популярності. У жовтні Данія посилила контроль за танкерами в районі Скагенської гавані, яка з'єднує Північне море з Балтійським. Тим часом Польща посилює свої військово-морські можливості. Законопроєкт, прийнятий парламентом країни в листопаді, дозволяє ВМС застосовувати силу для захисту критичної інфраструктури, навіть за межами територіальних вод Польщі.

Захист коштує дорого, але не порівняно усуненням наслідків атак. Недавнє дослідження аналітичного центру Rand оцінило щоденні витрати на ремонт підводного телекомунікаційного кабелю в 24 млн євро ($28 млн), нафтопроводу — в 36 млн євро, а газопроводу — в 75 млн євро. Такі ремонти зазвичай тривають місяцями. Втрата енергопостачання та зв'язку збільшує збитки. Достатня кількість таких провокацій — і один-два підводні човни починають здаватися вигідною покупкою.

Читайте також: Війна може закінчитися у 2026 році, але на невигідних для Києва умовах

Днями командувач Королівського Військово-морського флоту Британії генерал Гвін Дженкінс попередив, що Головне управління глибоководних досліджень Міноборони Росії (ГУГД) готове застосувати підводні апарати, здатні пошкодити важливу підводну інфраструктуру.

За словами генерала, підводні можливості ГУГД відновлюються. Підрозділ експертів-підводників відповідає за картографування й потенційне руйнування інфраструктури на морському дні, такої як інтернет-кабелі та газопроводи, від яких залежать союзники по НАТО в питаннях комунікацій та енергопостачання.