Безкарність вбиває. Ким була і за що боролась Катя Гандзюк
"4 листопада в опіковому відділенні Київської міської клінічної лікарні № 2 померла Катя Гандзюк. За попередньою інформацією, після численних операцій, у Каті відірвався тромб. Її ім’я стало відомим на всю країну після того, як 31 липня, під власним будинком невідомі облили активістку сірчаною кислотою. Напад викликав гучний резонанс у суспільстві, а встановлення реальних замовників стало іспитом для чинної правоохоронної системи. Іспитом, який правоохоронці поки провалюють", — йдеться на сайті «Української правди».
Журналісти з’ясували, що перший із підозрюваних, на якого намагалися «повісити» злочин, має залізне алібі, після чого й так не надто висока довіра до правоохоронців, у цій справі, почала наближатися до нуля.
Напад на Гандзюк доповнив серію нерозкритих злочинів проти активістів, що трапилися за останні кілька років. Наприкінці вересня, громадські організації провели акцію під Адміністрацією президента, на якій вимагали від влади реально розслідувати злочини проти активістів.
Тоді ж Катя Гандзюк записала відеозвернення з лікарні.
https://youtu.be/rvtDRTTqiK4
Ким була Катя Гандзюк?
Каті Гандзюк було 33 роки.
Вона отримала три вищі освіти в економічній і управлінській сфері. У 2006 році закінчила Херсонський державний університет. У 2008-му — Київський національний економічний університет. У 2016-му — Нацакадемію державного управління при президентові України.
Активною громадською діяльністю почала займатися з 18 років.
У 2004 році була учасницею «Помаранчевої революції».
У 2006-му працювала менеджером проектів, головою Херсонського відділення ГО «Ейдос» — Центру політичних студій та аналітики.
У 2012-му стала співзасновницею Агенції громадської журналістики «МОСТ», яка публікувала антикорупційні розслідування щодо влади Херсонської області.
У 2014-му стала активним учасником Євромайдану в Херсоні. Після анексії Криму та з початком війни на Донбасі допомагала переселенцям. Працювала помічником в Управлінні Верховного комісара ООН з питань біженців у Херсонській області.
У 2016-му стала волонтером Itchy Trigger Finger Ukrainians — організації, яка займається патріотичною рекламою для жителів окупованого Криму.
Катерина Гандзюк відома своєю любов’ю до футболу. Разом з активістами стояла біля витоків відродження футбольного клубу «Кристал» (Херсон).
Як волонтер, фахівець, менеджер за останні кілька років встигла попрацювати в таких організаціях, як Фундація підтримки громадської активності, Міжнародна організація з міграції, Фонд народонаселення ООН в Україні та Міжнародний Фонд «Відродження».
Колеги, друзі та знайомі Каті називають її критичною, прискіпливою та вимогливою до людей. Непримиренною активісткою, сміливою й енергійною.
Знайомі жартують, що якщо ти з Херсона і не знаєш Катю Гандзюк, то ти «або мудак, або сєпар». Вся проукраїнська та громадсько активна частина Херсона — її друзі.
Політична діяльність
Політичну кар’єру почала в 2003 році як активістка партії «Батьківщина» і голова громадської обласної організації «Батьківщина молода».
У 2006-му Гандзюк пройшла до Херсонської облради від «Блоку Юлії Тимошенко».
У травні 2014-го Катерину Гандзюк обрали депутатом Херсонської міськради, також, за списком ВО «Батьківщина». Але за рік її виключили з партії.
Це сталося після того, як Гандзюк повідомила про вихід з парторганізації на знак солідарності з мером Херсона Володимиром Миколаєнком, якого зняли з посади керівника Херсонської ВО «Батьківщина». У «Батьківщині» звинуватили Миколаєнка в тому, що він нібито відмовлявся проводити люстрацію, а також, у розкраданні міського бюджету.
В останні роки Катерина Гандзюк поєднувала громадську діяльність з посадою радника мера Херсона та виконувача обов’язків керуючого справами виконкому Херсонської міськради.
Якими гучними справами займалася Катя Гандзюк?
Рік тому, у вересні 2017 року, Гандзюк публічно звинуватила начальника управління захисту економіки у Херсонській області Артема Антощука, у вимаганні хабара від працівників міської ради.
«Для Управління захисту економіки аксіоматично, що міська влада краде бюджетні гроші в кількості 30 % з усього. За версією Артема, вони розподіляються між нами пропорційно. Але ви не думайте, що Артема хвилює неподобство у вигляді ймовірного розкрадання коштів. Артем наполегливо просить свої 3 %», — написала Гандзюк.
Після цього, посадовець подав проти неї позов про захист честі та гідності. Суд Антощук тоді частоково виграв: активістку зобов’язали спростувати свої заяви.
У листопаді 2017 року, Гандзюк критикувала тодішню заступницю Арсена Авакова Анастасію Дєєву за нерезультативність її роботи і відсутність реформ у ДСНС.
Навесні 2018 року, активістка опублікувала перелік з понад 200 осіб, які за останні чотири роки отримали дозволи на травматичну та газову зброю, нібито як журналісти.
«Кльовий бізнес у мусорів, правда ж?», — додала Гандзюк.
Незадовго до нападу на себе дівчина критикувала правоохоронців за неефективне розслідування нападу на херсонського журналіста Сергія Нікітенка та інших активістів: «Всі ці випадки НЕ розслідуються поліцією. Повірте, у нас вистачає життєвого досвіду і досвіду роботи в громадсько-політичному середовищі, аби це точно знати».
Окремо Гандзюк критикувала всю правоохоронну систему через бездіяльність у боротьбі із сепаратизмом.
28 липня вона опублікувала інформацію, що у Херсоні створювали проросійські органи самоврядування, однак правоохоронці абсолютно ігнорували цей факт.
За словами Гандзюк, за цими органами стояли люди, які в 2014 році збирали проросійські мітинги й озброювали «тітушок», вербували бійців для «ДНР» і «ЛНР».
"Сєпари в Херсоні виготовили гербові печатки й утворили свої органи влади. Видають довідки, надають платні адміністративні послуги. Ми неодноразово звертались у прокуратуру. Прокуратура не вбачає злочину в цьому", — обурювалася вона.
Зокрема, у Гандзюк були конфлікти з проросійським активістом, а тепер однопартійцем Іллі Киви — Кирилом Стремоусовим. У мережі є відео, як він грубо ображає чиновницю і називає її «злодійкою».
Відразу після нападу, адвокат Гандзюк Масі Найєм припустив, що за замовленням злочину може стояти саме Стремоусов.
Напад на Гандзюк
Напад на Катерину Гандзюк було скоєно вранці 31 липня у Херсоні. Чоловік, який чекав на неї біля під’їзду, вилив на голову жінки концентровану сірчану кислоту. Катерина отримала близько 35 % опіків шкіри. Впродовж наступних місяців, вона перенесла більше десяти операцій, перебувала у реанімації.
Від початку справу кваліфікували як «хуліганство». Але під тиском громадськості поліція перекваліфікувала її на «замах на вбивство з особливою жорстокістю».
3 серпня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив про затримання Миколи Новікова, якого начебто підозрювали у нападі. 6 серпня його взяли під варту. Та Гандзюк заявила, що Новіков — не та людина, яка скоїла напад на неї. Згодом чоловіка відпустили.
У розмові з «Українською правдою» Катерина висловила думку про те, що замовник злочину має форму з погонами.
«Саме з правоохоронцями був цей системний світоглядний конфлікт, де неможливо домовитися. Саме від них я отримувала погрози і попередження. Вони підсилали до мене достатньо близьких мені людей з пропозиціями», — казала Катерина.
Пізніше у поліції заявили, що встановили п’ятьох осіб, причетних до вчинення нападу на Гандзюк. Це — організатор, виконавець, посібники та водій. Усі — колишні учасники АТО.
Четверо з них зізналися у скоєнні злочину. Сергій Торбін, який фігурує у справі як організатор, і Микита Грабчук, якого називають безпосереднім виконавцем, зараз перебувають під вартою.
Що говорять про її смерть
Буквально за годину, після появи інформації про смерть Гандзюк трагічну звістку прокоментував президент Петро Порошенко.
Раніше Порошенко не часто звертав увагу на цей напад. Зараз, ще до підтвердження від поліції, першим вимовив слово "вбивство" і зажадав від правоохоронців зробити все можливе для його розкриття.
«Я хочу звернутися до правоохоронців, щоб було зроблено все можливе для того, щоб були знайдені вбивці, щоб убивці були покарані, опинилися на лаві підсудних. І ми всі маємо об’єднати зусилля для того, щоб це відбулося, спільно допомогти правоохоронним органам, поліції, щоб зло було покаране», — підкреслив президент.
На необхідності притягнення до відповідальності винних у смерті Гандзюк наголосив і єврокомісар з питань європейської політики сусідства і розширення Йоганнес Ган.
За кілька годин після смерті активістки поліція перекваліфікувала кримінальне провадження на «закінчене вбивство».
Речник Нацполіції Ярослав Тракало повідомив, що тепер справа буде розслідуватися «за пунктами 4, 6, 11, 12 частини 2 статті 115 ККУ »Умисне вбивство з корисливих мотивів, вчинене з особливою жорстокістю, скоєне на замовлення, вчинене за попередньою змовою групою осіб".