«Delta» для українських військових: що відомо про новітню систему управління
Система нагадує комп'ютерні «стратегії», на зразок культових Warcraft чи Civilization
Нещодавно, 4 лютого в ЗСУ повідомили про запровадження системи управління військами «Дельта». Про те, що це таке і як нова система вплине на роботу армії розповідається у матеріалі ВВС Україна.
«Delta» -це «платформа з ситуаційної обізнаності» - іншими словами, онлайн-система, яка дає уявлення про тактичну і оперативну ситуацію на полі бою в конкретний момент часу. Така інформація важлива, перш за все, для командирів середньої та вищої ланки, щоб уявляти реальний стан своїх та чужих військ.
Система чимось нагадує комп'ютерні «стратегії», на зразок культових Warcraft чи Civilization. Утім, на відміну від геймерських баталій, «Дельта» показує цілком реальну ситуацію на фронтах ЗСУ, а сама система удосконалювалася під час важких боїв, як, наприклад, за Київ навесні 2022 року.
Що ж відомо про нову систему «Delta» та як вона працює?
Управління військами на основі єдиної автоматизованої системи, доступ до якої мають всі командири на полі бою, - це сучасний підхід НАТО. Головна ідея - бачити поле бою в режимі реального часу, обмінюватися інформацією в межах підрозділу, бригади (ред - ЗСУ), угруповання, а при потребі - і з союзниками.
За таких умов командир відділення чи роти в окопах в реальному часі бачить, що відбувається у нього на фронті, яка ситуація на флангах, де йде бій, куди потрібна підтримка, а де ситуація більш стабільна. А комбриг розуміє ситуацію на довіреній йому ділянці фронту у 20-30 км і суміжних з ним територіях.
Це дозволяє командирам, які беруть безпосередню участь у боях, об'єктивно усвідомлювати, наскільки критичною є ситуація у їхніх підрозділах, де потрібна підтримка, а де є потенціал для контрнаступу.
Якщо говорити дуже спрощено, то такі системи багато в чому нагадують комп'ютерні ігри-стратегії, де користувач «зверху» бачить арену бойових дій, розвиток ситуації на ній та може переміщувати підрозділи відповідно до ходу битви.
В Україні таку систему намагалися втілити з 2015 року. Тоді серед кількох можливих рішень у Міноборони обрали систему «Дзвін-АС».
Утім, пізніше виявилося, що «Дзвін» має проблеми з безпекою комунікацій. А також з імплементацією з союзниками загалом. Відповідно, потім повернулися до проєкту «Дельта», який весь цей час розроблявся паралельно волонтерами з групи "Аеророзвідка.
«Під час виконання завдань в зоні проведення ООС добре себе зарекомендувала система відображення оперативної обстановки »Дельта«, яка дозволяє в масштабі реального часу відслідковувати положення своїх військ, а також оперативно обліковувати виявлені об'єкти противника для їх подальшого вогневого ураження», - писав сайт ГУР ще у 2019 році.
І додавав, що тоді «тривала підготовка операторів робочих станцій системи »Дельта".
«Система »Дельта« з'явилася ще у 2017 році та була випробувана на міжнародних навчання Sea Breeze та Rapid Trident. І отримала можливість вести спільні бойові дії з арміями країн НАТО, демонструвати свої позиції, бачити позиції союзників, обмінюватися цілями за стандартами НАТО… І успішна оборона української столиці, яка великою мірою була забезпечена »Дельта«, - чудовий приклад», - йдеться у відео «Аеророзвідки», записаному на початку вересня.
«Delta» - це система, яку давно пропонували для імплементації в ЗСУ.
Її розробниками вважається волонтерська група «Аеророзвідка», але у самій групі кажуть, що розробляли систему у співпраці з різними підрозділами під час боїв у тоді ще зоні АТО та ООС.
Зрештою, систему удосконалили і офіційно "запровадили в Силах оборони«. »Дельта" працює на основі спеціальної бази ISTAR.
Один з ініціаторів проєкту «Дельта» та співзасновник «Аеророзвідки» Ярослав Гончар пояснював на Мілітарному це так: «Акронім ISTAR пояснює суть процесу, який за ним стоїть. I - intelligence (розвідка), S - surveillance (огляд), TA (target acquisition) - вказування цілі, і Recognizance - розвідка».
«Завдяки тому, що використовується стандартизований інструмент, війська отримують ще одну якість - об'єктивність. Тобто, якщо є десь танк, то це точно буде танк. І ступінь довіри до джерела буде висока», - так він коротко описував підхід до проєкту.
Ця система працює вже протягом якось часу і, як каже Ярослав Гончар, вона виконує, поміж іншого, функції армійської розвідки.
Система досить гнучка і використовувати її може будь-хто, хто має доступ до інтернету, а також логін та пароль - в «Дельта» можна увійти з будь-якого пристрою, де є браузер та підключення до інтернету.
Такий доступ має однак свої великі можливості, але водночас і ризики.
Переваги та недоліки системи «Delta»
Самі розробники «Дельта» визнають, що система вразлива. Хакери рф намагалися проникнути в неї від самого початку, але пробити ІТ-систему «в лоб» не вдалося, тому вони вдалися до «фішинга» - розсилки фейкових листів для людей з доступом, які б спонукали їх «злити» логіни та паролі через підроблені сторінки.
І це дало свій результат.
«Було двоє неуважних, які перейшли за цими посиланнями. Аж двоє… Коли вони заходили на сайт, вони, по суті, здавали його росіянам», - каже Ярослав Гончар.
За його словами, аккаунт одного з цих користувачів заблокували одразу, але другий зміг пробути в системі 12 хвилин. Люди, які зайшли з-під його профілю, змогли побачити все, що дозволяв доступ на рівні того аккаунту.
Це було під час наступу українських військ на Харківщині восени.
За 12 хвилин цей аккаунт ідентифікували і видалили. І зараз інформація в системі вже змінилася.
Утім, загроза зламу «Дельта» залишається, і команда підтримки слідкує за аномальною активністю.
Крім того, кожен користувач має проходити верифікацію - перевіряють, чи справді ця людина служить в тому чи іншому підрозділі.
Які ще аналоги існують
«Сирський у штабі на Донбасі, де йдуть бої за Авдіївку, Вугледар та Бахмут. У росіян розкладені мапи, у нас дистанційне управління, »Дельта«… Сучасна армія воює проти радянського м'яса», - коментує один з українських телеграм-пабліків нещодавні фото командувача сухопутних сил ЗСУ генерал-полковника Олександра Сирського.
Насправді автоматизовані системи управління намагалися запровадити ще в радянській армії у кінці 1980-х.
Там існував проєкт «Маневр», який намагалися втілити у життя в 1983 році, але безуспішно.
Пізніше, вже у російській армії 2000-х, були проєкти автоматизованих систем «Созвездие» та «Акация-М», але і вони не запрацювали на практиці.
«Штабним військовим також відомі АСУВ [автоматизовані системи управління військами] - наприклад, »Акация-М«, »Созвездие-М2«, »Андромеда-Д« [аналогічна система для ВДВ]. Питання лише в тому, що терміналів користувача на місцях майже немає, а особовий склад роботі з цими пристроями не навчений», - писав у телеграм Олексій Рогозін, син екскерівника Роскосмосу Дмитра Рогозіна та російський чиновник, що свого часу займав посади у міноборони РФ та авіабудівних компаніях Росії.
У матеріалі видання так цитує Telegram-автора та зв'язківця у підрозділах так званої «ДНР» під ніком «Бійцівський кіт Мурз»: «Всі ці »Єдині Системи Управління Тактичної Ланки«, те саме ЄСУ ТЗ »Созвездие«, та інші »програмні комплекси, що не мають аналогів«, можуть у нас в країні чудово розроблятися десятиліттями у повному відриві від свого головного компонента - повноцінних військових радіокомплексів, радіоканалом станцій яких буде передаватися інформація цих систем».
Водночас українська «Дельта», як стверджують українські військові, вже змогла показати себе в реальних бойових діях і тому отримала довіру від бійців та командирів, які перебувають безпосередньо на полі бою.
Перевагою «Дельта» є те, що вона використовує хмарні технології і вже не залежить від конкретних серверів у конкретній локації. Тобто, їх не можна розбомбити і так знищити інформацію - вона вже в мережі і доступ до неї залишиться в будь-якому разі.
Головне в системі - онлайн-карта.
«Основний робочий інструмент для військових - це цифрова мапа… Ми збираємо інформацію і вона розкладається по каталогах відповідно до того, де ми цю інформацію взяли. Звичайно, там все складніше, ми не тримаємо інформацію на мапі довше, ніж три дні. Але вона нікуди не зникає, вона переноситься в архів. Але так ми розкладаємо все, що знайшли супутники, інформатори, радари, безпілотники, що змогли знайти в кіберпросторі», - пояснює Ярослав Гончар.
За його словами, користувачів системи «Дельта» в українській армії вже кілька десятків тисяч.
Зокрема повністю інтегровані в неї Сили спецоперацій та Військово-морські сили ЗСУ, а також все більше переходять підрозділи механізованих бригад, ДШВ та тероборони.
«Почалося все з Київської операції, ми створили ситуаційний центр… ГО »Аеророзвідка« об'єднує різних людей, що служать в різних підрозділах сил безпеки. Ми всі опинилися в Києві і нам потрібно було координуватися. Ми сходу почали застосовувати ефекти, які нам давала система», - пригадує Ярослав Гончар.
«Ми відпрацьовували навіть такі кейси: група головного управління розвідки заходить в Ірпінь. Від моменту, як вони виїхали, до моменту, як вони опиняться в Ірпені, ситуація може три рази динамічно змінитися: те перехрестя було наше, тепер не наше. Інформація йшла постійно і людина, яка відповідала за цю частину Ірпеня, тримала зв'язок з підрозділом, який туди виходив», - додає він про бої березня 2022 біля Києва.
Саме операція з оборони Києва стала своєрідним «краштестом» для «Дельта», після якої у ЗСУ змогли перевірити, як ця система працює в умовах реальних інтенсивних боїв з динамічною зміною ситуації.
Як резюмує Ярослав Гончар : «Користь від цього очевидна всім. Всі, хто хочуть вижити, хочуть це мати».
Раніше повідомлялося, що ворог зосередився на наступі на п’яти напрямках