Депутат міськради на Львівщині, 22-річний бізнесмен, покинув територію України і не з’являється на засіданнях (ФОТО)
Його мама нардепка і тато доцент кафедри кримінального права ситуацію не коментують
Попри діючу заборону виїзду з країни для чоловіків призовного віку минулого року син народної депутатки, молодий бізнесмен та депутат міськради у Рудках, що на Львівщині Дмитро Копанчук тричі побував закордоном, і принаймні двічі (24-25 липня і 1-18 серпня ) виїжджав як водій водій-волонтер через систему «Шлях». Зараз вже більше семи місяців Дмитро Копанчук не з’являється у Рудківській міськраді, де є депутатом від партії «Слуга народу». Там лише знають, що він закордоном. Про це пише NGL.media
Як повідомили у відповідь на запит видання в «Укртрансбезпеці», Копанчука вносила до системи «Шлях» Хмельницька обласна військова адміністрація.
Цього року Дмитро Копанчук уже не користувався «Шляхом». За даними видання, близько полудня 1 січня він перетнув у Смільниці українсько-польський кордон на новенькій «Toyota Land Cruiser Prado 150», що належить компанії «Гідросвіт», де він є співвласником.
Офіційною підставою для виїзду став супровід його батька, 46-річного Володимира Копанчука з другою групою інвалідності , доцента кафедри кримінального права Хмельницького університету управління та права.
Трохи більше, ніж через місяць, 7 лютого, Володимир Копанчук тим же автомобілем повернувся до України і разом Володимиром Федорчуком, екс-депутатом Хмельницької облради і колишнім бізнес-партнером Олени Копанчук. Федорчук особисто підтвердив ЗМІ, що повернувся в Україну разом з Копанчуком-старшим.
25 березня Володимира Копанчука за кермом тієї ж Toyota Land Cruiser Prado 150 оштрафували за порушення ПДР у Тернопільській області.
Проте сам Дмитро Копанчук так і не повернувся. Це прямо суперечить законодавчій вимозі повернутися в країну не пізніше, ніж супроводжувана особа з інвалідністю.
Його мати, народна депутатка Олена Копанчук, незважаючи на численні спроби видання, відмовилась від коментарів. Батько, Володимир Копанчук, теж виявився не говірким і швидко попрощався: «А чого я вам маю підказувати, як зв’язатись із моїм сином. Він дорослий хлопець, чого ви до мене телефонуєте?».
Більше семи місяців Дмитро Копанчук не з’являється у Рудківській міськраді, де є депутатом від партії «Слуга народу». Там лише знають, що він закордоном.
«З його слів знаю, що він на навчанні. Але що – я бачив якісь документи? На навчанні, то й на навчанні», – каже Іван Лозинський, голова Рудківської громади.
Секретар міськради Світлана Винницька уточнила, що востаннє депутата бачили в стінах міськради 15 грудня минулого року. Після того він не з’являвся.
«Останнім часом я не маю з ним зв’язку. Як він виїхав, чому – [знати це] не входить в мої посадові обов’язки. Той номер [Дмитра Копанчука], який в мене є – то він на нього мені не відповідає. І я з ним зв’язатись не можу. За невідвідуваність у нас нема можливості якось його покарати. То партія може його відкликати».
Загалом з осені 2020 року депутати Рудківської міськради збирались 24 рази, проте Копанчук був на засіданнях лише 10 разів. Міськрада могла б достроково припинити повноваження депутата за його особистою заявою, але він її не надсилав.
Пропуск депутатом протягом року більше половини засідань місцевої ради без поважних причин і є підставою для ініціювання його відкликання та позбавлення мандату. Місцева рада також може звернутись до місцевої організації політичної партії, від якої він був обраний з такою пропозицією. Ініціювати цей процес може й місцевий осередок партії, від якої Копанчука обрали депутатом, тобто «Слуга народу», а також місцеві виборці за процедурою відкликання за народною ініціативою.
«Пропуск більше 50% засідань ради або засідань депутатської комісії є підставою для відкликання, проте вона не вступає у дію автоматично. Тобто це не норма прямої дії. Її може запустити партія, виборці або й за бажанням самого депутата, – пояснює Тарас Радь, керівник проєктів у сфері виборів та місцевого самоврядування Громадянської мережі «Опора» у Львівській області. Але сам процес відкликання, за його словами, є складним і може сильно затягнутись. Це правда – наприклад, одного з депутатів Львівської облради, який втік з країни у перші дні війни, його колеги змогли позбавити повноважень лише за дев’ять місяців.
В обласному осередку партії «Слуга народу» протягом чотирьох днів не знайшли можливості відповісти на запитання ЗМІ щодо свого представника у Рудківській міськраді.
Читайте також: нардепа з Львівщини можуть позбавити мандата
ДОВІДКА про Дмитра Копанчука: 22-річний Дмитро Копанчук є директором і власником/співвласником принаймні десяти компаній: ТОВ «ЕК Рашівка-Псел», ТОВ «Гірнично-видобувна компанія Подільські кар’єри», ТОВ «Ігуасу», ТОВ «Ера глемпінг», ТОВ «Обзор»,ТОВ «Зелений еко-світ», ТОВ «Гідросвіт», ТОВ «Керуюча енергетична компанія», ТОВ «Рудківська енергетична компанія», АО «Копанчук і партнери». Фінансова звітність за 2022 рік доступна лише у двох компаній – ТОВ «Обзор» (дохід 593,2 тис. грн, чистий прибуток 8 тис. грн) і ТОВ «Гідросвіт» (дохід 1363,7 тис. грн, чистий збиток 1096,6 тис. грн).
Додамо, що за результатами місцевих виборів 2020 року четверо дітей діючих депутатів парламенту у віці до 21 року також стали депутатами різних місцевих рад, в тому числі і Дмитро Копанчук, якому тоді щойно виповнилося 20 років.
Як і його мама, народна депутатка Олена Копанчук, Дмитро балотувався від «Слуги народу» і успішно став депутатом міськради у Рудках, містечку на Львівщині з населенням трохи більше 5000 людей. Цікаво, що жоден з місцевих виборців не проголосував безпосередньо за Дмитра, але у партійному списку він йшов під другим номером. Тому, коли «Слуга народу» подолала бар’єр у 5%, то змогла провести у раду трьох депутатів, одним з яких став Дмитро Копанчук.
На той момент 20-річний Дмитро Копанчук уже керував кількома компаніями і отримував вищу освіту у Львівській політехніці. Минулого року він закінчив там бакалаврат і вступив на магістратуру за напрямком «електроенергетика, електротехніка та електромеханіка».
Але, як з’ясували в виданні, так і не скористався можливістю продовжити навчання у Львівській політехніці.