26 листопада, у день розгляду Верховною Радою питання щодо запровадження воєнного стану в Україні, дописи деяких українських користувачів «Facebook» видалили адміністратори соцмережі, через нібито «порушення стандартів спільноти». Дезактивовані пости містили посилання на матеріали українських видань, які розповідали про ескалацію у Керченській протоці, нарощування російської військової техніки поблизу українських кордонів, а також, про політичні перспективи президента Росії Володимира Путіна. Проблему вивчали журналісти «Радіо Свобода». ««Facebook» закрив два моїх пости. Я думала, може, ті, де не стримувалася і писала певні негарні слова під час учорашнього засідання ВР, але ж ні. Ці пости стосуються російської агресії проти України. Звісно, я надіслала їх на повторну перевірку», — обурюється заступниця генерального директора «Укрінформу» Марина Сингаївська. «Я додала два хештеги #RussiaAttacksUkraine #StopRussianAggression. І що ви думаєте? «Facebook» вирішив видалити мій пост через 3 години, — ділиться своїм досвідом волонтерка Анастасія Тимофієва. — Таке враження, ніби мої два речення дуже сильно травмували репутацію «моєї улюбленої соцмережі». Або ж вони були більш шкідливі, аніж пости ботів і схожих веб-категорій». «Інфовійна триває», — характеризує цю ситуацію керівник програм Центру досліджень визвольного руху Ярина Ясиневич, допис якої про російську агресію, також, заблокували у «Facebook». Однією зі статей, яка потрапила під цензуру соцмережі, стало інтерв’ю з відомим російським політологом і професором Лілією Шевцовою, яка водночас є затятим критиком нинішньої політичної системи в Росії і прихильницею України. У ньому вона, зокрема, говорить про «кримнашизм», ізоляцію Росії та санкції, а також, про те, що зараз «бути непатріотом Росії небезпечно» і що час Путіна минає. Два інші заблоковані «Facebook» матеріали виявилися новинами. У першій йшлося про напад та захоплення Росією українських суден у нейтральних водах Керченської протоки, де цитувались слова міністра закордонних справ Павла Клімкіна, що це «абсолютно новий рівень провокацій та агресії» і є бажанням Росії «захопити Азовське море». Інша новина передавала заяву Головного управління розвідки Міністерства оборони України про те, що Росія підтягнула до кордону з Україною 500 своїх бойових літаків тактичної авіації та до 340 вертольотів армійської авіації. Медіаюристу Ігорю Розкладаю таке одночасне блокування публікацій українців про російську тематику видалось дивним і він вирішив звернутись до адміністрації «Facebook», аби відновити їх. «Я повідомив, що є дивне блокування, яке не має нормальної логіки. І в принципі, «Facebook» достатньо швидко відреагував. Виглядає так, що пости були марковані чомусь як спам. Причин може бути дві. Одна — технічний збій, але мені видалось достатньо дивним те, що три різні публікації, які стосувались Росії, були одночасно заблоковані, і в мене є певні підозри, але підтвердити їх, наразі, неможливо, бо «Facebook» не завжди детально пояснює причини блокування», — зазначив він у коментарі «Радіо Свобода». Скаргу до адміністрації соцмережі підготувало Міністерство інформаційної політики України (МІП). У МІП вважають, що вищезгадане блокування є наслідком «шкідливого використання мережі зацікавленими особами, або наявності системної помилки в алгоритмах оцінки контенту». «Ми також відзначили, що такою проблемою уражені профілі журналістів. Крім того, були зафіксовані атаки ботів з розповсюдження фейкової інформації про рішення щодо воєнного стану. Все це ми зазначили та очікуємо на відповіді», — заявив у коментарі Радіо Свобода заступник міністра інформаційної політики України Дмитро Золотухін. Проблема з блокуванням у «Facebook» не тільки українських публікацій, але і сторінок, не нова. Так, наприклад, нещодавно адміністрація соцмережі на тиждень обмежила користувацькі права міністру інфраструктури Володимиру Омеляну. А у червні заблокованим виявився український ілюстратор Андрій Єрмоленко, який створив серію альтернативних плакатів до цьогорічного Чемпіонату світу з футболу. У середині жовтня «Facebook» відкрив вакансію менеджера з публічної політики для України, який би міг «поєднувати пристрасть до таких інтернет-послуг, які надає «Facebook», і глибоке знання політичної та регуляторної динаміки в Україні та, бажано, у всьому східноєвропейському регіоні». У Міністерстві інформаційної політики України тоді це назвали «визначною подією».