Вечір перед Водохрещем також називають ще Щедрим вечором. Цього дня, за різними українськими традиціями прийнято щедрувати, але цього разу це стосується здебільшого дівчат. Тож «Голодну кутю», або надвечір’я Богоявлення чи Другий Святий вечір, відзначають 18 січня. Напередодні величного свята Йордан, християни східного обряду вдруге збираються за різдвяним столом. А вже завтра, 19 січня, вірні святкуватимуть Хрещення Господнє — третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу. Зранку і до вечора на Другий Святий вечір триває строгий піст. Він не стосується лише маленьких дітей і людей літнього віку. Вранці люди йдуть до церкви, щоб посвятити воду. Посудину, у якій нестимуть воду додому, прикрашають колосками пшениці або сушеними квіточками. Із набраною у переддень Водохреща водою господар обходив свою оселю і, промовляючи молитву, окроплював святою водою усі кімнати й закутки. Є ще звичай малювати на дверях та вікнах хрестики, які були захистом для домівки, оберігали від нещасть. У давнину такі хрестики робили із соломи, згодом вирізали з паперу. Пізніше їх почали малювати крейдою. І тільки повернувшись з вечірньої церковної служби, господар окроплює весь будинок освяченою водою, дає по ложечці випити кожному членові сім’ї й відтак родина сідає за стіл, починає вечеряти. Усі страви в цей вечір повинні бути пісними. Не обов‘язково їх має бути 12, як на Святвечір, однак у західних областях України традиційно ставлять саме таку кількість наїдків. Головні страви, які повинні бути на столі — це кутя, борщ з грибними вушками, вареники з начинкою, грибна підлива, риба, узвар (компот із сухофруктів). За традиціями, коли на дворі запанує темрява, родина виносить із дому «дідуха» й спалює його в садку, або в іншому місці — «пускає теплий дух». Ці дії відображають прощання з зимою, спалення зими й закликання весни. Попіл зі згорілого «дідуха» зазвичай розкидають по городу — на добрий урожай. Зранку на Йордан дівчата вмивалися у воді з монетами, для того, аби бути красивими і багатими цілий рік. Це була звичайна вода — не освячена, оскільки її після вмивання просто виливали, а монети збирали і роздавали між усіма членами родини. Вважалося, що вони мають приносити вдачу. І якщо на свято Василя (14 січня) зазвичай обходили з піснями оселі щедрувальники-хлопці, то в Щедрий вечір варто чекати щедрівок від дівчат. А ще кажуть, що небо в ніч з 18 на 19 січня відкривається і чекає молитов від чистого серця і щирих бажань!