Історії війни в обличчях: військовий відповів, що найважче в роботі артилериста (ФОТО)

Наші захисники

Наші воїни захищають наш спокій від ворога. Що найважче в їх роботі, як їм служиться розповіли у пресслужбі 24 ОМБр імені короля Данила.

Для командира гармати самохідної артилерійської установки М109 на ім’я Тарас – це вже друга мобілізація за час російсько-української війни.

Вперше він потрапив до війська в 2015-му. В той час йому довелось працювати на «Градах». В травні 2022-го, вже під час повномасштабного вторгнення, був мобілізований вдруге – цього разу на причіпну артилерію, де під час виконання одного із завдань потрапив під ворожий обстріл та отримав поранення.

Останні кілька місяців Тарас керує екіпажем самохідної гаубиці М109 в лавах 24 ОМБр імені короля Данила. «Мені ця машина більше подобається, бо на ній можна скоріше зібратися та переїхати. Це її великий плюс. Від причіпної артилерії дуже сильно відрізняється. В принципі нічого складного тут нема, для мене не було великої проблема перейти на неї: артилерія є артилерія» – розповідає Тарас.

Значна кількість снарядів на вогневій позиції дає зрозуміти, що працювати хлопцям тут доводиться часто:

«Останнім часом інтенсивність роботи доволі велика. Різні цілі бувають. Нам дають ціль – ми її відпрацьовуємо. Потім нові координати даються. Ми знову відпрацьовуємо. І так день проходить – дуже швидко та цікаво, так би мовити. А головне, що результативно» – з посмішкою ділиться командир гармати.

 На питання, що найважче у роботі артилериста, Тарас відповідає: «Дуже відчувається відповідальність нашої роботи. Інколи командири кажуть, що піхота там в переписці нас хвалить: що хлопці молодці, попадають в ціль, допомагають. Воно дуже мотивує. Але артилерист, чесно скажу, відповідальна робота, тому що головне в нашій роботі – це точність. Тому тут треба вміти гарно рахувати і відповідально ставитись до цього діла»

Розмову перериває тріск рації, з якої лунає команда: «До Бою!».

Читайте також: ЗСУ розширюють відбитий у ворога плацдарм на лівому березі Дніпра

Екіпаж хутко розбігається по своїм місцям і вже за декілька хвилин по ворогу один за одним летять 155-мм снаряди.