Командир 103 окремої бригади Сил ТрО ЗСУ полковник Валерій Курко: Українці віком від 18 до 60 добровільно прийшли у ТЦК в перший день широкомасштабного наступу, вмотивовані та налаштовані виключно на Перемогу вони не втратили свого запалу й зараз

Люди принесли із собою різноманітні знання та вміння

Командир 103 окремої бригади Сил ТрО ЗСУ полковник Валерій Курко:

Українці віком від 18 до 60 добровільно прийшли у центри комплектування в перший день широкомасштабного наступу, вмотивовані та налаштовані виключно на Перемогу вони не втратили свого запалу й зараз. 

Люди принесли із собою різноманітні знання та вміння і з великою користю застосували цей досвід у військовій сфері. Розкрились найкращі якості наших солдат, і я ще раз підкреслюю, не важливо кухар він, аеророзвідник чи суперкулеметник.

Наша бригада вже шістнадцятий місяць виконує бойові завдання на сході України і станом на зараз можна сміливо стверджувати про значний поступ 103 окремої бригади ТрО ЗСУ. На здобутки бригади варто дивитись через призму здобутків кожного, хто переступив через свої фобії, страхи, звички, уподобання, принципи.

Тричі Президент України – Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України у вечірніх зверненнях згадував бригаду та окремі її підрозділи. Ми жодного разу не втратили, а навіть, у взаємодії із іншими військовими формуваннями і частинами ЗСУ, звільнили рідні землі. Спільно брали участь у стримуванні масованого наступу ворога у травні 2022 року поблизу села Білогорівка та недопущені форсування ним річки Сіверський Донець.

Більше того, вже у вересні бійці бригади перейшли у наступ – форсували ріку, навели понтонну переправу та звільнили село Озерне, з чого й розпочався контрнаступ ЗСУ на Харківському напрямку. Згодом були звільнені населені пункти Діброва та Ямпіль. Загалом ці події, цей перехід від оборонців своєї домівки на Львівщині до воїнів, що звільняють від окупанта усю Україну був дуже знаковим для новоствореного військового з'єднання.

Ми продовжуємо нарощувати мʼязи, попри всі перепони та помилки, але не помиляється той хто нічого не робить. Війна це велика робота і виграє у війні той, хто цю роботу виконує краще. Тому найнеобхідніше для бригади в цілому – це знання, це вишкіл. Ми позбавлені безмежного людського ресурсу, натомість у нас повинні бути військова хитрість, вміння та знання, і ми над цим працюємо невтомно.

Наші бійці навчаються як на полігонах України так і за кордоном. В комплексі усі разом працюємо на результат. Уже 16 місяців в районі бойових дій перемагаємо під своїм бойовим прапором.