“Ми дали їм бій, щоб вони не почувалися господарями на нашій землі. Ми тут господарі”: універсальний боєць “Воха” про штурми та оборону під Бахмутом

«Воха» півроку захищає Україну в складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Він - універсальний боєць: ходить на штурми, стає в оборону, евакуює поранених та загиблих побратимів. Хоробрий, цілеспрямований та завжди виконує накази, зі слів командирів. Він справжній бойовий сержант, який завжди готовий вести за собою групу в бій. Про це повідомляє  Служба зв’язків з громадськістю 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗС України.

Його перші виходи - два штурми поспіль лісосмуг під Кліщіївкою.

“Перші рази тяжко було, а потім втягнувся. Це стало для мене, як будні дні: піти на штурм, закріпитись і помінятися”, - просто говорить львівський десантник.

Гранатомет “Вохи” та «Гороха» щедро косить загарбників та вкладає їх десятками в український грунт. Про один з боїв військовий розповідає:

“Ми стояли в обороні. Раптом “під@ри” пішли по дорозі, так ніби в себе вдома гуляють. Ми дали їм бій, щоб не почували себе господарями на нашій землі. Ми тут господарі. Згодом спалили їхню “беху” та відбили ще багато атак. Командир часто дає мені завдання: “Азимут такий, треба швидко відпрацювати туди з “бульдога”! Я швидко дістаю телефон і компас, ловлю правильний азимут, відміряю відстань, - і відпрацьовуємо туди! Ми їх в самій Кліщіївці добре “поклали”. З 200 метрів стріляли й попадали. Командування нам дякувало за влучну стрільбу”.

Часом “Воха” з побратимами підсилює дружні підрозділи, коли ті не справляються зі штурмом, обороною чи евакуацією. Деякі штурми проходять без єдиного пострілу - росіяни втікають після рясної артпідготовки. Частенько доводиться дати стрілецький бій чи вправно оперувати гранатами. А ще оборонці рухаються на передньому краї під постійними обстрілами. Тихо не буває ніколи, бо противник сильний і володіє великою кількістю вбивчої зброї.

“Не можна ставати ні на хвилину. Наше завдання - йти й не зупинятися! Ми десантники, тому ми не зупиняємося. Наш взвод львівських десантників ще в навчальному центрі вважався найкращим. Завдяки тамтешнім інструкторам та молодому й професійному командуванню тут ми ефективно боронимо та повертаємо нашу землю”.

Він визнає: зберігає високий бойовий дух та вмотивованість завдяки побратимам та родині. І додає:

“На строковій службі в 2006-2007 роках я вистріляв 9 патронів за цілий рік. Зараз за секунду вистрілюю стільки набоїв. Якщо хочеш вижити й перемогти, то наполегливо вчишся та дуже швидко здобуваєш бойовий досвід. Нам не вистачає людей. Не треба ховатися. Потрібно йти, захищати своїх рідних та виборювати перемогу”.