Кажуть, стрибнути вище голови не можна, та, як з’ясувалося, вище Львова -- так! На ділянці площею 0,4 га, що на проспекті Чорновола, 67-б, збудують… 22-поверховий житловий будинок!!! У Львові споруд такої поверховості ще не було, пише газета «Ратуша». Виконком ЛМР затвердив 27 жовтня містобудівні умови та обмеження ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Гравіс» на реалізацію проекту. Забудовник планує звести житловий будинок заввишки 78 метрів! Виникає кілька запитань, серед яких основне -- питання безпеки. Чи можна зводити у Львові житловий будинок такої поверховості, відповідно до пожежних норм? Враховуючи той факт, що вся техніка розрахована максимум на 16-поверховий будинок… За модернізацію! Головний архітектор Львова Юліан Чаплінський розповів «Ратуші», що містобудівельна рада, яка розглядала цей проект, наполягла на тому, аби забудова була не пузатою «шафою-бочкою» на 10-12 поверхів, а вищою та стрункішою. Натомість завширшки щоб займала тільки 1/3 території від тієї, яку попередньо пропонували. «Плануємо, щоб споруда була стрункішою, вищою, тому що так формується ансамбль. На цій території стоять будинки на 10, 12, 13, 15, 20 поверхів і тепер має з’явитися 22-поверховий. Тобто формується такий собі «містобудівельний пучок» висотної архітектури. Передбачено спорудження трирівневого паркінгу і торгових офісних приміщень внизу, а основна частина будівлі -- житлова. Спершу планували спорудити тільки паркінг, але більш виграшно виглядатиме висотна свічка, ніж триповерхова парковка. Проект задає ритм, і район сприйматиметься як модерністичний. Територія забудови не належить до зони історичного ареалу, це долина колишньої Полтви. Мешканці сусідніх будинків матимуть усі можливості придбати місце для паркування, брати його в оренду», -- розповів Юліан Чаплінський. Наступний крок, за словами головного архітектора Львова, -- отримання технічних умов. Мова документів Відповідно до ухвали № 4294 «Про продаж земельної ділянки на просп. В.Чорновола, 67-б з аукціону під забудову» від 29 січня 2015 року, та №2179, «Про затвердження переліку земельних ділянок, призначених для продажу на аукціонах для будівництва багаторівневих паркінгів», територія булла призначена саме для будівництва багаторівневого паркінгу (яких у Львові ой як бракує!). Про житловий будинок, тим більше 22-поверховий, не йшлося. Що кажуть депутати? За словами депутата Львівської міськради від «УКРОПУ» Ігоря Зінкевича, питання про виділення земельної ділянки проходило через комісію землекористування та сесію міськради як виділення землі під багаторівневий паркінг. «Спілкуючись з людьми, можна зробити висновок, що є реальна проблема -- нема де паркувати автівки. Ідея стосовно того, що цю ділянку застосують для побудови багаторівневого паркінгу, загалом, непогана. Крім того, там є зона «Г-2», яка фактично для того й призначена. В мене виникло питання: ця територія була призначена для будівництва багаторівневого паркінгу, тоді чому вже з’являється житло і 22 поверхи? Чи хтось взагалі цікавився, чи є у Львові можливість обслуговувати пожежну систему? Елементарно, чи є в нас така техніка? Чи забудовник своїми внесками має забезпечити таку техніку?», -- розповів Ігор Зінкевич. Однак, як зазначено в погоджених виконкомом містобудівних умовах та обмеженнях, будівництво проводитимуть у зоні багатоквартирної житлової забудови Ж-4, яка передбачає висотність будинків у 9-16 поверхів, але допускає будівництво «окремих багатоквартирних житлових будинків баштового типу без обмеження поверховості». Процес перевірки триває… «Ратуша» звернулась по інформацію до ДАБК (Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю). «Наш інспектор проводить перевірку за адресою Чорновола, 67-б. Її завершимо приблизно 8 листопада і матимемо докладну інформацію стосовно цієї ділянки. Проведемо аналіз всієї документації, яку надасть нам забудовник. Сьогодні будівельні роботи на ділянці ще не проводяться, є зареєстрована декларація про виконання підготовчих робіт», -- повідомив керівник юридичного відділу Інспекції Держархбудконтролю Львова Святослав Кіндратів. Голос мешканців Віра Колтун, яка проживає поруч із новобудовами, за адресою вул. Окуневського, 3, зазначає, що через новобудови -- купа незручностей: «Діткам ніде гуляти, ні парку, немає де дерева посадити. Навколо самі будинки, багатоповерхівки… Навіть машини ніде поставити. Тут і так уже будинок на будинку. Чим думають? Я ще пам’ятаю, як на місці, де тепер новобудови, протікала Полтва, було болото. Одне слово, зрозуміло, що ці ділянки розташовані близько до центру, земля тут дорога і забудовникам вигідно, але про людей ніхто не думає». До розмови приєдналась ще одна мешканка сусіднього будинку, пані Марія (жінка відмовилась називати своє прізвище. -- Авт.): «Тут трясовина була, річка. А 22-поверховий будинок -- взагалі виходить за всі межі. Ніхто не дає гарантії якості будівництва. Люди придбають житло, заплатять шалені гроші, а як з безпекою -- нікого не цікавить. Що хочуть, те і роблять!» «Ратуша» намагалась замовити у прес-службі ЛМР коментар голови Шевченківської райадміністрації Надії Банах. За словами представників прес-служби, вони додзвонились до пані Надії, яка повідомила їм, що наразі не має жодної інформації стосовно об’єкта, тому нічого не коментуватиме. Чи взагалі можна уявити, що уповноважена особа, очільниця Шевченківського району не володіє інформацією стосовно будівництва? Що кажуть пам’яткоохоронці Голова Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Андрій Салюк зазначає, що для погодження будівництва такої висотки обов’язково потрібно скликати науково-консультативну раду. «Засади охорони культурно-історичної спадщини не заперечують спорудження високоповерхових будинків, але лише за умови, що вони не впливають на сприйняття цієї спадщини. Тоді це питання потрібно обговорити на науково-консультативній раді управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, де б мали представити історико-містобудівне обґрунтування, -- каже Андрій Салюк. -- Я не знаю, який вигляд матиме будівля, треба зважити, куди ця «свічка» виходитиме, чи спотворить вона панораму історичного міста, чи ні. Потрібно врахувати, що Львів занесений до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що в нас є території пам’ятки ЮНЕСКО, буферна зона, і в зв’язку з цим ухвалювати рішення, можливий такий будинок, чи ні. В мене немає ані категоричного «так», ані категоричного «ні». Треба проаналізувати ситуацію і місце розташування». За словами Лідії Горницької, керівника архітектурно-реставраційної майстерні № 3 ДП «Інститут «Укрзахідпроектреставрація», кам’яний монстр заввишки 78 метрів, враховуючи масштаби Львова та його забудови, взагалі не доцільний. «Наші архітектори не вміють мислити в контексті аналізування, що і де можна будувати. Кожне місто, коли формувалось, мало свій масштаб. І масштаб Львова не можна прив’язувати до масштабу міст-багатомільйонників. Ми не можемо перетворювати Львів на Дубай, де такі об’єкти будуть доцільні, і де вже створене для цього середовище. Наше середовище вимагає скрупульозного аналізу, адже в нас виникла ситуація, яка спотворила наш ландшафт, панораму, обрії споглядання Львова. І це завдало великої шкоди історичному Львову, -- вважає Лідія Горницька. -- Історичне середовище цінне тим, що воно мало середмістя, мало довкола забудову кінця XIX -- початку XX століття, де вже була своя масштабність, і були передмістя, які формувались за рахунок долучених приміських сіл та селищ, які зробили оточення Львова. І це оточення завжди було малоповерховою забудовою. Звісно, Львів мав розвиватись і формувати нову забудову, але навіть на тих околицях доцільно споруджувати не більше 14-ти поверхів. Я негативно ставлюся до появи такого монстра, адже місто повинне мати свою масштабність. Тим паче, нині маємо всі технічні можливості візуалізації, щоб усвідомити, добре ми зробили чи погано. Не здивуюся, якщо сьогодні ми говоримо про 22 поверхи, а завтра говоритимемо про 50, бо хтось захоче переплюнути всіх». Будинок – буде, а де інфраструктура? Правозахисниця та громадська активістка Олеся Дацко каже, що перш ніж погоджувати будівництво 22-поверхового житлового будинку, в мерії мали б врахувати безліч нюансів: наявність інфраструктури, геологію, пожежну безпеку тощо. Водночас, в цьому випадку є чимало запитань. «Є чинні норми, згідно з якими мешканці будинків мають бути забезпечені передусім прибудинковою територією. На тій земельній ділянці, що вони хочуть будувати, на буде навіть четвертої частини від потреби. Друге питання -- питання безпеки, передовсім соціальної. Норми передбачають, що навколо території будинку має бути соціальна інфраструктура: школи, дитячі садочки, позашкільні навчальні заклади, озеленення. Це елементарні норми, на які чомусь плюють з високої гори. В цьому районі на сьогодні черги в садочки лише серед тих, які реєструються, є вдвічі більші від можливостей. А серед тих, що не реєструються, то, напевно, вчетверо. Школи там переповнені. Я мешкаю в тому районі і знаю, що 99-та школа має п’ять перших класів (норма -- три або чотири), а школа № 30 має чотири перші класи (норма -- три). І класи переповнені -- понад 30 дітей. В мене питання: а де школи для таких будинків, їх просто немає. Я мовчу про будинки школяра, яких там також нема, -- наголошує Олеся Дацко, -- Рівень озеленення житлової забудови має бути 40 %, тобто, 40 % території, на якій стоїть будинок, має бути під зеленими насадженнями. Натомість в тому мікрорайоні -- гетто». За словами громадської активістки, ніхто не врахував, яке навантаження на транспортну систему передбачатиме заселення такого будинку. «Має бути відповідна кількість паркомісць. В нас тепер паркуються, де можуть, в результаті є величезне навантаження на транспортну мережу, там уже корки, на Липинського неможливо проїхати ввечері, на проспекті Чорновола також. Ще одне питання: що буде з комунальними мережами. Адже вони не розраховані на таку потужність», -- каже Олеся Дацко. За її словами, є також питання до геології. «Чи взагалі можливо і безпечно будувати такий будинок, адже колись там були озера та болота. Ті, в кого вони замовляють експертизу, підписують будь-що. Я ще не бачила, щоб десь сказали, що не можна будувати. Невідомо також, чи можливо гарантувати пожежну безпеку такої будівлі. Ми перебуваємо в зоні, де є ймовірність землетрусу -- до шести балів. Саме тому висотність забудови у Львові раніше була обмежена дев’ятьма, а потім, з розробкою певних технологій, 12-14 поверхами. В результаті така будівля, під час ймовірного землетрусу, може завершитись катастрофою для людей, яких не можливо буде врятувати, бо в нас просто немає такої драбини, щоб зняти їх з такої висоти. Але кого це тепер цікавить?, -- додала Олеся Дацко. -- Тепер вони про це не думають, а хочуть будувати. Але розгрібати все це будуть не забудовники, а мешканці, які там оселяться». газета «РАТУША» Анастасія ШЕВЧЕНКО, Уляна ДЕПУТОВИЧ