Минулого року потрапив у 58-му мотопіхотну бригаду: боєць з Львівщини розповів про свій досвід на фронті

Брав участь у найзапекліших боях на Донбасі та двічі був поранений

Молодший сержант Богдан на псевдо "Христина" родом з Львівщини, який раніше працював далекобійником і відвідав ледь не всі країни Європи, минулого року він потрапив до ЗСУ, у 58-му мотопіхотну бригаду.

У складі піхотного підрозділу брав участь у найзапекліших боях на Донбасі, за проявлену особисту мужність нагороджений Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України “Золотий хрест”.

Двічі був поранений, але після лікування незмінно повертався до своїх хлопців.

– Я добре пам'ятаю свій перший вихід, – каже Богдан. – Я тільки прийшов в підрозділ, і одразу ж командир відправив у складі групи на евакуацію. Все пройшло добре, хлопців врятували. А командир каже: "Молодець, все зробив гарно, то ж сьогодні ввечері підеш на інше бойове завдання".

На питання, який бій найбільше закарбувався в пам'яті, хлопець зізнається, що таких було багато.

– Згадуються бої за селище Урожайне, що на Донбасі, – розповідає Богдан. – Там було важко, доводилося битися в будівлях, на вулицях. Якось ворог штурмував і підійшов так близько, що ми опинилися в одному будинку. Прийшлося стріляти і перекидатися гранатами прямо в коридорах. Я згадав тоді "учєбку", де розповідали про стрільбу на чотириста, шістсот метрів. Думаю, так, в реальному бою все трохи інакше.
Був ще один, трохи кумедний випадок. Сержант відправив нас з хлопцями вночі на завдання: ми мали підібрати місце для нової позиції. До того ж я мав зайти на наші старі позиції й забрати там де яке обладнання, – його полишили під час відступу. Я заліз в той підвал, зібрав все, що потрібно, знайшов якийсь баняк, поклав в нього тепловізор, рації, продукти, ще щось і йду назад. Аж тут мене помічає ворожий дрон. Я починаю тікати, – він за мною. Біжу і думаю собі: "Мабуть, з боку це виглядає досить кумедно: людина несе консерви, а дрон намагається їх відібрати". Такий ось фронтовий гумор. Без нього тут не можна, потрібна розрядка. Я завжди намагаюся підтримати своїх хлопців, допомогти тим, кому потрібна розрада, мотивація. Звичайно, всі вже дуже втомлені, виснажені. Але вибору у нас поки що немає: війна ще не скінчилася і ми тут потрібні.

Ставайте частиною команди 58-ї окремої мотопіхотної бригади! Подзвоніть нашим рекрутерам вже сьогодні : +380 63 266 2752 (доступні дзвінки та повідомлення через месенджери WhatsApp, Viber, Signal та Telegram). Чекаємо!

Разом до Перемоги!

Simul ad Victoriam!