Родина із шести людей, де невдовзі має з’явитися ще одне маля, залишилися без даху над головою. Їхнє майно вигоріло за півтори години, йдеться у сюжеті «ТСН.19:30». Згарище ще тліє, а Галина вже виплакала всі сльози: на попіл перетворилися техніка, меблі, всі пожитки. Її онук, 4-річний Славко, дивиться на залишок іграшок: «Машинки ще там згоріли». Загалом, у хаті на сто квадратів жило чотири покоління: старенька бабуся, сама Галина, котра лиш оговталася після смерті чоловіка, двоє її дітей, невістка та онук. Пожежу першою побачила невістка. «Прокинулася — нема світла. І кажу чоловікові, що нема світла і димом смердить. Він відкриває — а там дим, горимо вже», — пригадує жінка. Люди викликали пожежників і самотужки почали рятуватися. «Бабуся в нас майже не ходяча, але ще трохи тупає — вона сюди пройшла, а там ми винесли до сусідів у хату», — кажуть вони. На ґвалт збіглися сусіди та почали допомагати, але загасити вогонь відрами з водою було вже неможливо — палав дах, вилітали вікна. Рятувальники навіть не доїхали — 25 кілометрів з райцентру вони долали годину і сорок хвилин. Коли вогнеборці прибули, гасити вже було нічого — від будівлі лишилися самі стіни. Пожежники лише констатували, що зайнялося у ванній, а ймовірною причиною стала проводка. Начальник рятувального загону ДСНС пояснює, що саме в цей час у Прилуках горів 4-квартирний дерев’яний будинок, тому вийшла така затримка. «Відділення наші, які чергують, були направлені на гасіння у Прилуки. Коли отримали інформацію про пожежу в селі, враховуючи складні погодні умови — ожеледиця, туман... Все це вплинуло на хід автомобіля до місця виклику», — каже Олександр Кобзар. Люди в селі все одно обурені — кажуть, що траса була сухою, відрядити бодай одну машину можливість мала бути. «Ми дзвонили в Срібне, це 15 кілометрів — ще ближче, ніж Прилуки. Нам кажуть: ви не наш район, ми до вас не приїдемо», — кажуть селяни. Люди вважають, що пожежна машина просто зламалася в дорозі, хоча самі рятувальники це заперечують. Погорільців поки що прихистили чужі люди. Малий Славко поступово освоюється, але його мамі через місяць народжувати — і куди йти з немовлям, родина просто не уявляє. У їхньому селі продаються хати, але 150 тисяч гривень родині підняти просто не під силу. Допомогу обіцяли орендарі землі, гроші збиратимуть по селу, але цього на будинок все одно не вистачить. «Більшість людей пенсійного віку, а в пенсіонерів, ви знаєте, які зараз достатки», — каже голова села Володимир Маснуха. Родина просить усіх, хто може, допомогти копійчиною на дах над головою. Дорослі кажуть, що хвилюються не так за себе, як за малечу. Гроші можна направляти на картку Ощадбанку 5167 4901 3460 9495 Олегу Васильовичу Проценку. Телефон Галини Петрівни Проценко: +38 093 191 9827.