На Хмельниччині мама поховала обох синів, які загинули на війні
Вічна пам’ять!


Вчора, 28 жовтня, у Сатанові земляки прощалися із загиблим захисником. Старший стрілець Сергій Беляєв загинув у Бахмуті 22 жовтня. Про це пише «Городок.City».
Сергій закінчив Сатанівську школу, вступив до Кам’янець-Подільського будівельного технікуму. Далі — робота у Києві на будівництві, час від часу — заробітки. Але своїх друзів із села ніколи не забував.
«Я до сьогодні пам’ятаю весілля Сергія. Я теж там був. Сергій був таким щасливим. І він завжди допомагав. Всім….», — сказав однокласник та товариш загиблого Андрій Анікалов.
«У нашому класі він був найкращий хлопець, найвідповідальніший. Ми живемо на одній вулиці, виросли разом. Дуже велика втрата», — сказала Ольга Мусій, однокласниця.
Сусідка загиблого розповіла, що Сергій поважав і старших, і молодших за себе. Ніколи не «старшувався» і завжди був привітним.
«Він був безвідмовним… Завжди чуйний, добрий. Мамі все допоможе. Друзям не відмовить», — пригадує сусідка Тетяна Кумановська.
На фронт Сергій Беляєв пішов 25 лютого. Два місяці тому він прийшов на декілька днів додому – поховати свого брата, який, як розповідають односельчани, загинув теж до Донбасі — підірвався разом із зерновозом на міні. І ще не встигла мати оплакати одного сина, як у дім знову постукала біда.
«Для матері — це дуже велике горе. Другого сина ховає», — сказали сусіди.
Тіло свого Героя мешканці Сатанівської громади зустрічали зранку, 28 жовтня. Із квітами та на колінах обабіч дороги. А потім живим коридором проводжали його в останню путь. Спершу — до храму Благовіщення УГКЦ, а потім — на кладовище.
2 жовтня Сергію Беляєву виповнилося 42 роки.
Раніше повідомлялося, що на війні з окупантом Львівщина втратила захисника.