На Львівщині чиновника міськради критикують за недоречні вірші про загиблих Героїв, які зачитують на похоронах
Олег Канівець додав, що не планує змінювати традицію і вірші Ігоря Борщика будуть далі звучати на похоронах захисників:
У Стрию на Львівщині під час похорону кожного військового зачитують вірш місцевого поета, колишнього голови села Подорожнє, а нині працівника Стрийської міськради Ігоря Борщика. Про це пише ZAXID.NET.
Вірші Ігоря Борщика здивували дописувачів соцмереж своїм недоречним жартівливим змістом. Натомість міський голова Стрия Олег Канівець переконаний, що вірші достойні для вшанування пам’яті загиблих, а «істерію» в соцмережах розганяють противники міської влади.
На традицію зачитування віршів Ігоря Борщика на похоронах героїв у Стрию звернула увагу колишня директорка Центру досліджень визвольного руху, журналістка Дарія Гірна.
«Доводилося бачити чимало поганих кейсів меморіалізації війни. Але це тепер, мабуть, мій "фаворит". В Стрию місцеве самоврядування (з творчим супроводом місцевого автора Ігоря Борщика) публікує в пам'ять про загиблих воїнів отакі вірші. І передає їх урочисто родині під час похоронної служби на цвинтарі», – написала Дарія Гірна у фейсбуці.
За її словами, на скарги родичів місцеві чиновники не реагують.
Ігор Борщик у 2015-2020 роках працював сільським головою села Подорожнє на Стрийщині, а зараз займає посаду головного спеціаліста відділу промисловості, аграрної політики та підприємництва Стрийської міськради. Паралельно з роботою на посаді сільського голови був редактором сільської «Газети Подорожного», на шпальтах якої висвітлював події села, а також публікував свою поезію – дитячі вірші та гуморески. Зараз «Газета Подорожного» публікує некрологи у пам’ять про загиблих захисників, які зачитують на похоронах героїв у Стрию.
В одному із віршів-некрологів йдеться:
«На совісті кремлівського антипка
Гріхів, що, мабуть, не порахувати.
І у бійця Віталія Прилипка
Потрафив найцінніше відібрати».
Міський голова Стрия Олег Канівець вважає поезію Ігоря Борщика адекватною для вшанування пам’яті героїв. Мер переконаний, що критикують стрийську традицію вшанування героїв недоброзичливці, які намагаються отримати владу в місті.
«Є група осіб разом з ботами (ноунеймами), які методично всю каденцію намагаються щось розбурхати в соцмережах. На превеликий жаль, там присутні навіть деякі хлопці, які воювали до повномасштабної війни, а потім були демобілізовані. Є багато хлопців, які собі попридумували захист і не мобілізуються. Вони прагнуть поборотися за владу в Стрию і розхитують ситуацію таким чином. Їм не подобається, що похорони, яких ми вже відбули більше 200, завершують віршем у пам’ять про загиблого», – сказав Олег Канівець.
Мер запевнив, що ніколи не отримував зауважень з боку родичів загиблих захисників.
«Жодного разу жодна родина не сказала, що їй це не подобається. Вже понад 3,5 роки війни кожен похорон супроводжується цим віршиком, який не має жодного жартівливого змісту», – наголосив Олег Канівець.
Ігор Борщик зараз видає газету як самвидав, який розповсюджує між своїми односельцями, жодного фінансування з міського бюджету газета не отримує.
Олег Канівець додав, що не планує змінювати традицію і вірші Ігоря Борщика будуть далі звучати на похоронах захисників: «А що я буду звертати увагу на самодурів, які щось пишуть в соцмережах?! Жодного разу я не буду на це реагувати. Знаю, що більшіть мешканців громади навпаки нам дякують за те, що ми робимо».
Водночас у ФБ Марія-Яна Богуш у коментарях під дописом міськради розкритикувала вірш про Героя Дениса Досужного:
"Вірш про Героя Дениса Досужого - це далеко не присвята, а великою мірою приниження честі і гідності як його, так і дружини і всіх, хто був поруч у найважчі моменти…
Те, що слова підібрані в риму, не можна вважати «шедевром», адже в них не дотримано ні субординації, ні людяності. Більшою мірою вони зневажають всю глибину жертовності, відданості Героя за всі роки його боротьби за нас з Вами, а потім боротьби з пораненнями…
Чи намагався автор дізнатися більше про життя Дениса, щоб не переходити межі, описуючи так зване сирітство, каліцтво? А те, що не судилося стати щасливим?… Це хіба творча фантазія, аби все було «милозвучно».
Але як це слухати всім, хто знає, який щасливий був Денис з коханою незважаючи на поранення, фізичні болі? Це ж сіль на рану і просто кров з вух…
Останні роки для нього були справді важкі, але надзвичайно щасливі завдяки справжньому коханню, яке зцілювало і дало можливість ще жити
А чи приємно, думаєте, чути дружині, що вона назавжди овдовіла? Особливо після всього, що вони разом пройшли.
Сподіваємося, що більше ніхто не почує «присвяти» такого роду. Адже якщо хочете щось написати, справді поширювати памʼять про Героїв, спершу питайте дозволу в рідних, близьких, узгоджуйте інформацію, деталі, а не влаштовуйте ораторський конкурс на похоронному чині Героя.
Не розумієте, у чому проблема, уявіть, що Денис - Ваша близька людина, про яку хтось таке написав.
А насправді Він - надзвичайно світла людина і справжній Герой не на словах
І не тільки він, а й люди, які були поруч…"