У неділю 22 липня у Народному домі села Крупське, Розвадівської ОТГ, відбулися громадські слухання, на яких було обговорено можливість будівництва міні гідроелектростанції на річці Дністер. Про це повідомляє Форпост з посиланням на Зерна істини. Розпочалося народне зібрання, яке, до речі, зібрало не лише доволі значну кількість місцевих жителів, але й представників різних громадських організацій, які виступають за збереження екології та автентичності Дністра, телебачення, – виступом директора компанії “Вотерструм” Валерія Кроки. Разом із розробником проекту майбутнього будівництва, бізнесмен розповів присутнім про ідею спорудження гідроспоруди за межами населеного пункту та коротко накреслив план майбутніх будівельних робіт, зробивши наголос на безпечності для навколишнього середовища та, зупинившись на моментах вигоди цього проекту для місцевої громади. Звісно, перед людьми, які попросту не мають уявлення, що таке гідроспоруда і як вона впливатиме на довкілля, тваринний і рослинний світ (не забуваємо, що між Крупськом і Верином є веринський природний Заказник) «райдужні пейзажі» та красномовні обіцянки інвесторів викликали неабиякий інтерес. Світлих фарб на користь будівництва додала розповідь учасників нещодавньої поїздки на Новошицьку міні ГЕС. І коли настав час запитань із залу донеслося – «А що нам з того буде?» Напевно у цей момент, як висловився згодом у соцмережах, присутній на громадських слуханнях активіст Тарас Білошицький : «Якби прямої шкоди не було селу, а кожен отримав по мішку гречки…» люди навіть не дискутуючи погодили б той проект. Завдяки громадським активістам, які, напевно, дуже ретельно готувалися до події, їх компетентним запитанням, суттєвим зауваженням до проекту (наприклад, про забезечення міграції риб, або ж можливість туристичного сплаву Дністром) та, зрештою ,і їх великому бажанню зберегти річку Дністер у природному стані, як цінної природної складової краю, жителів Крупська вдалося переконати, що погоджувати таке будівництво не варто… Насправді, як стверджували його противники, в разі появи міні ГЕС громада набагато більше втратить, а ніж здобуде. І єдиним, хто буде у вигрші від проекту – це його власник, якому вигідно продавати електроенергію за так званим «зеленим тарифом». Адже уся електроенергія, вироблена малими гідроелектростанціями, продається державі за пільговою ціною, яка має прив’язку до курсу євро, щоб захистити власників станції від знецінення гривні. Окрім того, для виробників діє надбавка в розмірі від 5% до 10% від встановленого тарифу за використання місцевої складової (обладнання, виробленого українськими виробниками – ред.) та пільги в Митному кодексі: при ввезенні обладнання з-за кордону виробник не сплачує державі 20% податку на додану вартість за вироблену електроенергію, а користується тими 20% відсотками, які було сплачено за розмитнення. Ясно, що за таких обставин виробники, женучись за заробітками, не особливо перейматимуться тим що, напрклад, у людей не стало води у криницях, чи діти хочуть поплавати по Дністрі… Тарас Білошицький, який охоче аргументував зайняту позицію. «Якщо навіть припустити, що представлений проект буде відкорегований і пропозиції, внесені на громадських слуханнях у ньому будуть враховані, нема певності, що потім усе буде робитися як у проекті. Адже нам відомі випадки, де на подібні об`єкти не допускали навіть народних депутатів. Отже, мабуть мали що приховувати? Крім того, на сьогодні, на жаль, нема законодавчого механізму, яким би можна було змусити підприємство виправляти те, що воно не виконало. Я не знаю, можливо »Вотерструм« є сумлінним партнером, але вірити на слово ми не можемо… А у них, на жаль, нема ще жодного діючого проекту щоб це перевірити. Ну, а невтішні приклади інших енерговиробників – є. Наприклад ,на Закарпатті компанія »Ренер« перед будівництвом наобіцяла людям усе, що вони просили. Але щойно почала працювати –більшу частину обіцянок забула. Словом, – я вважаю, що жителі Крупська прийняли правильне рішення, не давши інвестору жодного голосу »за«. Але розслаблятися не варто». Щодо будівництва також висловився народний депутат, голова «УКРОПу» Тарас Батенко. "Важливо, що такі громадські слухання проходять за участі великої кількості активних місцевих мешканців, а також представників громади в ОТГ та громадських організацій. Моя позиція щодо цього питання принципова і остаточна, повністю погоджуюся з рішенням громади, яка за результатами громадських слухань висловилася проти будівництва міні гідроелектростанції на річці Дністер. Важливо зберегти річку Дністер у природному стані, як цінної природної складової краю, адже громада набагато більше втратить, аніж здобуде при зміні екосистеми річки Дністер, що може також призвести до непередбачених наслідків для прилеглих територій", - каже Батенко. І наостанок – коментар завідувача кафедри геоекології та методики викладання екологічних дисциплін Тернопільського національного педагогічного університету імені В.Гнатюка Любомира Царика, наданий для видання ”Закарпаття онлайн” “Ідея будівництва ГЕС на Дністрі є провокаційною по суті, оскільки вона протизаконна й антигуманна, — каже фахівець автору цих рядків. — Протизаконна ігноруванням національного і європейського законодавства. Антигуманна до природи унікальних Дністровських стінок, аналогів яким немає у світі. А такі ГЕС можна будувати на десятках інших річок регіону. З України не варто робити суцільну руїну. Адже шкоди, завданої будівництвом ГЕС на Дніпрі, Південному Бузі чи ГАЕС на Дністрі, вистачить нам і нащадкам. Ми маємо досвід того, як замість створення Чорнобильського заповідника було збудовано Чорнобильську АЕС. Це яскраві приклади того, як бездумно і безвідповідально прийняті у чиновницьких кабінетах рішення породжують проблеми національного і міжнародного значення. Коли в межах русла річки будуємо водосховища, то докорінно змінюються всі природні процеси — гідрологічні, мезокліматичні, грунтотворчі, біогеохімічні. Змін і порушень зазнають усі компоненти ландшафту, і особливо ландшафтотворчі процеси. Це не просто стрес для природної системи, це її докорінна антропічна зміна на гірше, це — каліцтво природи. А водосховища — це свого роду сміттєзвалища в межах річища, в яких акумулюються розчинені й завислі у воді забруднюючі речовини. Оскільки на території Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської областей у половини міст і містечок немає очисних споруд і неочищені стоки скидаються в Дністер, то вони нагромаджуватимуться у водосховищах ГЕС. Буде втрачено якісні фізичні й хімічні параметри води, погіршено умови середовища водних організмів, для яких потрібне чисте дно і швидка течія, докорінно порушаться міграція риб і їх нерестилища, знизиться стійкість водної екосистеми і її здатність до регенерації біогеохімічних процесів”. – зазначає Любомир Царик.