На Львівщині з початку року на кашлюк захворіли 166 осіб. Як вберегтися від небезпечного захворювання

Впродовж 2017 року епідемічна ситуація із захворюваності на кашлюк залишається нестійкою з тенденцією до подальшого зростання, а саме за 7 місяців року захворіло 166 осіб. Спостерігається ріст захворюваності на 20% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Про це повідомляє Львівський обласний лабораторний центр МОЗ України.

Захворюваність серед дитячого населення становить 96,4%. Найвища захворюваність серед дітей до 1 року - 42,5%, у віці 1-4р. – 38,1%. Частка не щеплених проти кашлюка дітей від усіх захворілих 92,5%. У Львівській області зареєстровано летальний випадок від цієї інфекції у дитини віком 2 місяці, в якої планові профілактичні щеплення ще не проводились. Зараження відбулося при тісному контакті у сім`ї з дітьми, які були хворі, кашляли, однак батьки за медичною допомогою не звертались.

Кашлюк (коклюш) – гостра антропонозна інфекція з повітряним механізмом передачі збудника інфекції - Bordetella pertussis. Це захворювання супроводжується ураженням верхніх дихальних шляхів із нападами спазматичного кашлю, а також нервової та судинної систем, має схильність до циклічного перебігу. В. pertussis поза організмом є помірно стійкою. Під впливом ультрафіолетового опромінення втрачає життєздатність за кілька хвилин, прямого сонячного світла – через 1 год, а розсіяного – через 2 год; згубно діють високі температури (при 560С знешкоджується продовж 10-15 хв.). Збудник зберігає інфекційність у крапельному аерозолі 20- 30 год, у сухому мокротинні – декілька годин, є чутливим до дезінфекційних засобів і антимікробних препаратів.

Джерелом збудника інфекції - хворі з клінічно вираженими та стертими формами кашлюка, бактеріоносії (переважно дорослі, частіше матері хворих дітей; працівники ДНЗ ).

Особливо велика контагіозність на початковому етапі захворювання, коли хворі мають нечастий сухий кашель та діагноз не встановлюється. Хворі продовжують виділяти збудника інфекції до 28–30-го дня від початку хвороби, іноді довше. Найбільшу небезпеку становлять хворі у катаральному періоді захворювання та в 1-й тиждень спазматичного кашлю — у 90–100% з них виділяється B. pertussis.

Як передається кашлюк?

Збудник поширюється повітряно-крапельним шляхом. Чинники передачі – краплі слизу, що виділяються хворим під час дихання, гучної розмови, крику, плачу, чхання, кашлю тощо і поширюються на відстань 1-2 м. Вхідні ворота збудника – верхні дихальні шляхи. Імовірність зараження при контакті з хворим є дуже високою — становить до 90 %.

Сприйнятливість до кашлюку загальна і висока. Після хвороби в клінічно вираженій формі розвивається стійкий тривалий імунітет, але з часом можливі повторні випадки захворювання. Вроджений імунітет, зумовлений материнськими антитілами, не розвивається. Конкретної сезонності захворюваності на кашлюк не існує з причини сталої циркуляції в середовищі збудника протягом року. Ризик захворюваності знижується в разі достатньої напруженості організму за рахунок формування поствакцинального імунітету.

У чому полягає підступність інфекції? Звичайні напади спазматичного кашлю у дитини починаються лише з третього тижня хвороби, а до їх появи відрізнити кашлюк від інших респіраторних інфекцій складно. Період до появи звичайних кашлюкових нападів кашлю протікає без температури і без погіршення загального стану, симптомами нежиттю і покашлюванням. Цей період складає біля 14 днів і батьки водять таку дитину в дитячі установи. І дитина може заразити цілий колектив. Оскільки до появи характерного кашлю відрізнити кашлюк від інших інфекцій можливо тільки за допомогою лабораторних досліджень, то хвороба найчастіше протягом перших одного-двох тижнів залишається не розпізнаною. Результат: хворі встигають заразити практично всіх зі свого оточення.

Як проявляється кашлюк?

Основні прояви кашлюку це кашель і підвищення температури тіла. На початку хвороби кашель сухий, потім через 7-14 днів симптоми посилюються: проявляється спазматичний кашель, напади частішають. У деяких випадках спазми навіть можуть викликати блювоту.

Можливі легкі, атипові (абортивна і стерта), безсимптомні форми хвороби. У дорослих у 50-60% випадків кашлюк є безсимптомним.

Чим небезпечний кашлюк?

Небезпека кашлюку полягає в сильних нападах кашлю, які можуть привести до затримки дихання і впливають на серцево-судинну систему. У дітей до року особливо небезпечний, через часті напади кашлю малюкові важко дихати, він може посиніти або почервоніти від нестачі кисню. Через те дуже важливо своєчасно звернутися до лікаря.

Найбільш частим ускладненням є пневмонія, зумовлена кашлюковою паличкою або вторинною бактеріальною інфекцією. З інших ускладнень спостерігається гострий ларингіт із стенозом гортані, бронхіоліти, носові кровотечі, зупинка дихання, пупкова або пахова грижа. Може також виникнути енцефалопатія, яка внаслідок виникнення судом призводить до смерті або залишити після себе стійкі пошкодження: глухоту або епілептичні напади. Летальність - до 3% (найвища серед дітей до 2 міс. життя).

Діагностика

Достовірний діагноз у катаральному періоді може бути поставлений після отримання результатів бактеріологічних досліджень. Підставою для дослідження в цих випадках зазвичай служать епідеміологічні дані (контакт з хворими на кашлюк, відсутність даних про щеплення та ін.) У періоді спазматичного кашлю діагноз коклюшу поставити значно легше, тому що з'являються типові напади. Однак потрібно враховувати, що іноді напади кашлю, подібні з кашлюковим, можуть бути обумовлені іншими причинами: аденовірусна інфекція, вірусні пневмонії, здавлення дихальних шляхів при злоякісних новоутвореннях, інфекційному мононуклеозі тощо. З іншого боку, коклюш може протікати атипічно без характерних нападів (у щеплених дітей, у дорослих). Основним методом лабораторного підтвердження діагнозу є виділення збудника кашлюка.

Матеріал відбирають з часу появи перших клінічних симптомів і впродовж 2 тижнів хвороби. Частота виділення залежить від строків взяття матеріалу; на 1-му тижні захворювання позитивні результати вдається отримати у 95% хворих, на 4-й - лише у 50%, а починаючи з 5-го тижня, мікроб виділити вже вкрай складно.

Дані бактеріологічні дослідження можна провести на договірній основі в ДУ «Львівський обласний лабораторний центр Міністерства охорони

здоров `я України» за адресою: м. Львів, вул. Круп`ярська, 27, тел. 276 86 90.

Якщо Ви помітили, що кашель більше тижня не проходить, а лише наростає ідіть до лікаря.

Профілактика

Єдиним надійним засобом профілактики є вакцинація. Перше щеплення роблять у 2-місячному віці, друге в 4 місяці, третє - в 6 місяців. В 18 місяців проводиться ревакцинація. Вакцинація в 70-80% попереджає захворювання або ж воно протікає в легкій формі. Необхідно пам`ятати, що відмовляючись від цього щеплення, Ви піддаєте свого малюка великому ризику.

До осіб, які мають високий ризик тяжкого або ускладненого перебігу кашлюку, відносять:

-дітей 1-го року життя, особливо перших 4 міс. життя;

-дітей з хронічними легеневими захворюваннями, муковісцидозом, хворобами, що супроводжуються дихальною недостатністю;

-дітей з імунодефіцитними станами;

-вагітних у 3-му триместрі вагітності.

Особам з групи ризику слід уникати контакту як з хворими на кашлюк, так і з людьми, які кашляють. І слід пам’ятати, що на сьогодні не існує більш сучасного та надійного засобу захисту людини від керованих інфекційних захворювань, у т.ч. кашлюка, ніж вакцинація.

До важливих профілактичних заходів належить 2-х разове бактеріологічне обстеження дітей, що тривало кашляють (5 днів і довше) та дорослих, особливо, із групи професійного ризику – працівники організованих дитячих колективів (ДНЗ, дитячі літні та зимові оздоровчі установи, початкові класи шкіл, закриті дитячі установи, пологові будинки, санаторії). Бактеріологічні дослідження на виявлення палички кашлюка можна провести на договірній основі в ДУ «Львівський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров `я України» за адресою: м. Львів, вул. Круп`ярська, 27, тел. 276 86 90, вартість такого аналізу 60,16 грн з ПДВ.

Так як збудник нестійкий в зовнішньому середовищі актуальними є режими провітрювання приміщень, вологі прибирання, знезараження іграшок, посуду, інших предметів спільного вжитку.