На Закарпатті депутати сільради відмовилася приймати переселенців, пояснивши небажанням утримувати їх коштом громади
Кажуть про більш нагальні проблеми, як-от ремонт доріг…
Через низку необґрунтованих рішень Нересницької сільської громади Закарпатської області без даху над головою залишаються жителі населених пунктів, домівки яких знищила Російська Федерація.
Про заявив координатор напрямку евакуації благодійного фонду “Схід SOS” Ярослав Корнієнко, інформує «Zmina».
За його словами, минулого місяця бригади Благодійного фонду “Схід SOS” евакуювали низку потерпілих громадян зі Сходу України. Зараз вони перебувають у транзитному шелтері у Дніпрі та чекають на допомогу, а команди шукають для них постійне житло.
Вони могли би жити в комфорті та відносній безпеці у будівлі колишнього психоневрологічного інтернату у Нересниці, на Закарпатті, де коштом міжнародних донорів і зусиллями фонду вдалося облаштувати установу для врятованих зі прифронтових територій людей старшого віку. Утім перешкодою стала відмова Нересницької сільської громади виконувати взяті зобов’язання, що унеможливлює розселення 36 осіб, нарікає Ярослав Корнієнко.
Раніше громада підтримала ініціативу ремонту приміщення силами фонду та погодилася утримувати заклад після: оплачувати комунальні та зарплату соціальним працівникам. Ми підписали договір і почали роботи.
Оновлення приміщення, закупівля меблів і обладнання обійшлися фонду у близько 7 000 000 гривень. Попередньо заклад був розрахований на 36 людей.
Однак, під час сесії сільської ради депутати Нересниці відмовилися від зобовʼязань фінансувати установу (це сталося після завершення робіт), пояснивши небажанням утримувати людей з інших регіонів коштом громади, бо мають більш нагальні проблеми, як-от ремонт доріг.
“Ми намагаємося уникнути конфлікту, привернути увагу суспільства та надати розголосу задля пошуку шляхів розв’язання критичної проблеми. Блокування розміщення у відремонтованому та спеціально обладнаному силами фонду приміщенні сповільнює порятунок людей із міст і сіл, що потерпають від щоденних обстрілів з боку РФ, бо кожна врятована особа потребує даху над головою”, – прокоментував Ярослав Корнієнко.
Координатор з евакуації повідомив, що у минулі місяці команда благодійного фонду шукала по країні закинуті будівлі, домовлялися про співпрацю з місцевою владою, ремонтували та облаштовували приміщення, в які й заселяли евакуйованих. Станом на лютий 2024 року введені в експлуатацію дев’ять установ, в яких знайшли дім 400 людей старшого віку.
“Ми забезпечуємо комфортні умови та догляд. Також продовжуємо ремонт ще чотирьох будівель, що прихистять 180 осіб. Жителі прифронтових чи деокупованих міст і сіл потребують підтримки з боку суспільства та держави. Варто зауважити, що жодна людина не застрахована від хвороб, старіння, самоти та страху ухвалення складних рішень. Вмовити евакуюватися – складний процес, до якого залучені спеціалісти”, – пояснив Корнієнко.
Він наголосив, що усі люди, особливо старшого віку та представники маломобільних груп, потребують базового розуміння умов, в яких опиняться. Евакуація не обмежується виїздом із небезпеки. Порятунок передбачає тимчасове розміщення з доглядом, доступ до медичної та надання домедичної допомоги, відновлення втрачених документів, а найголовніше та найскладніше – пошук місця, яке врятовані зможуть назвати домом.
Корнієнко вказує, що російська війна назавжди змінила долі евакуйованих. Якщо звичайний гуртожиток або модульне містечко для ВПО запропонує їм місця, вони не забезпечать їх умовами та персоналом для догляду. Дієвий спосіб допомогти – знайти спеціалізований геріатричний заклад, каже він.
При цьому він зауважує, що в кожній прифронтовій області є тисячі таких людей, а кількість місць у державних закладах залишається незмінно недостатньою.
Читайте також: у Львові з модульного містечка для переселенців, через порушення правил проживання виселили 6 людей.
Як відомо, благодійний фонд “Схід SOS” рятує людей із гарячих точок від початку повномасштабного вторгнення РФ. Відтоді фонду вдалося евакуювати понад 80 000 людей, більше ніж 10 000 із них – представники маломобільних груп населення, зокрема й люди старшого віку, люди з інвалідністю та психічними порушеннями