Похорон Героїв: Львів завтра попрощається із Сергієм Озмінським та Андрієм Лепаком

Об 11:30 буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок

У середу, 17 вересня, Львів попрощається з військовослужбовцями Сергієм Озмінським та Андрієм Лепаком, які загинули, захищаючи Україну від російських окупантів.

Як повідомили у ЛМР, чин похорону воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла у Львові. Опісля, близько 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають обох захисників на полі Почесних поховань новітніх Героїв на Личаківському кладовищі.

Сергій Озмінський (25.11.1980 – 24.07.2024). Львів’янин.

Навчався у середній загальноосвітній школі № 86 м. Львова. Згодом здобув професію слюсаря з ремонту колісних транспортних засобів у Львівському міжрегіональному вищому професійному училищі автомобільного транспорту та будівництва (колишнє ПТУ № 57). Працював на підприємстві Виробниче мале підприємство «Металавтопром», а також у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Мальви».

Зі слів рідних, Сергій любив історію та подорожі Україною, дбав про тварин. Був добрим, турботливим, люблячим чоловіком і батьком.

У 2023 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 151-ї  окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ.

У воїна залишилися дружина, двоє синів, брат, тітка, племінники та похресники. 

Андрій Лепак (13.06.1982 – 08.09.2025). Львів’янин.

Навчався у середній загальноосвітній школі № 54 м. Львова. Згодом здобув вищу освіту у Національному університеті «Львівська політехніка» за спеціальністю «Інженер з теплогазопостачання та вентиляції». Працював у будівельній сфері на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, Андрій цікавився риболовлею, займався бойовими видами спорту, любив тварин. Був добрим і неконфліктним, товариським і відданим побратимом. Любив активний відпочинок, подорожі, природу та ходити по гриби.

У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Запорізькому напрямку у складі 125-ї окремої важкої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ.

У захисника залишилися дружина, сестра, двоюрідні брат і сестра, племінники, тітка та друзі.