Трагедія сталася о пів на четверту ранку в неділю, 11 жовтня. Не відомий на той час чоловік облив себе бензином і підпалив. Палаючу людину штовхнули в фонтан і викликали «швидку». Деякий час по тому медики повідомили, що невідомий живий, але він отримав опіки майже 100 відсотків тіла. Про це пишуть «Факти». Як з’ясували журналісти, самоспалення на Хрещатику вчинив відомий боєць АТО Микола Микитенко, позивний Ворон. За словами його друзів, інформація про причини суїциду, розміщена в ЗМІ — нібито накласти на себе руки Ворон хотів через нещасливе кохання — не відповідає дійсності. У Миколи є сім’я — дружина і дочка. Причому своєю донькою Юлією — командиром-вихователем Київського військового ліцею імені Івана Богуна, а також колишнім командиром взводу 25-го батальйону територіальної оборони «Київська Русь» — Ворон дуже пишався. В 2014 році Микола Микитенко брав участь у боях під Слов’янськом у складі добровольчого батальйону Нацгвардії України імені Кульчицького. Під час евакуації збитого вертольота на горі Карачун боєць був поранений. Після лікування, незважаючи на отриману інвалідність, Ворон знову відправився на фронт. За три години до самоспалення Микола Микитенко написав на своїй сторінці в «Facebook»: «Думаю, як буду горіти? Як Василь Стус?! Досить сил довести, що Україна понад усе? Дістало!!! Вийдіть всі, побратими, як 24 числа, візьміть зброю в руки, і захистіть нашу рідну Україну!!! ». Трохи раніше він же написав: «Підтримайте за все мої гріхи!!! Слава Україні!!!". На сторінці Миколи декілька постів, в яких він висловлює негативне ставлення до політики президента Володимира Зеленського по відношенню до ветеранів АТО і ООС. Останній пост на своїй сторінці Ворон опублікував за п’ять хвилин до самоспалення: «Зараз 03:25. Мені дуже хочеться, щоб Україна була самостійною». Видання «Факти» поспілкувалось з активісткою організації «Волонтерська Сотня Добровілля» Наталією Воронковою, яка особисто знала «Ворона». «Ворон» був дуже життєрадісною людиною. Був великим патріотом. І дуже пишався своєю дочкою. Юля була першою дівчинкою, яка очолила підрозділ дівчат у військовому ліцеї імені Богуна, яких у тому році набрали вперше. Я була тоді на посвяченні. Микола був гордий тим, що його дочка така молодець. Він вважав це і своїм досягненням так само. Зовсім недавно в житті Миколи сталася трагедія — у нього померла мама. Ворон дуже переживав з цього приводу. Думаю, що ця трагедія для нього не пройшла дарма. Але його дуже сильно зачіпало все те, що діється зараз в країні. Він приходив до мене в офіс, і ми часто вели розмови про те, що з кожним днем, місяцем ставлення з боку влади до АТОвців стає все гірше і гірше. І дійсно, наприклад, раніше в пологових будинках якщо народжувала дружина ветерана АТО, то з неї грошей не брали. Зараз же пологи приймаються на загальних підставах, вимагають гроші, так званий добровільний внесок від 500 до 1000 доларів. Микола, коли розповідав про це — він буквально кипів. Казав: «Сволота, як вони так можуть?». Часто Ворон говорив: «Ми, ветерани, зараз нікому не потрібні», — розповіла вона. За словами волонтерки, наразі (на 19:00 12 жовтня — ред.), Микитенко без свідомості. Але шансів на те, що він виживе, дуже мало, адже у нього 98 % опіків тіла.