Поховання Євгена Тоненькова відбудеться у пятницю, 28 грудня, у селищі Розділ, Львівської області, Миколаївського району. Чин Похорону розпочнеться о 12.00 год., — сповіщає на своїй сторінці у соцмережі ГО «Майдан» ГФ «Миколаївська народна Самооборона». Про смерть українського військовослужбовця на Донбасі раніше повідомляла «Варта1». Боєць Євген Тоненьков загинув у зоні проведення бойових дій, внаслідок кульового поранення в голову. Воїн служив у 109-й окремій гірсько-штурмовій бригаді, сам є уродженцем Маріуполя. Йому було 28 років. Про подробиці загибелі Євгена Тоненькова йдеться на сайті «Львівської Мануфактури Новин». Дорогою до лікарні тричі робили пересадку. Учора в Сєвєродонецьку помер 28-річний військовий Євген Тоненьков, позивний «Сталкер». Два дні тому снайпер вистрілив йому в голову на передовій, у селі Кримське, на Луганщині. Поруч з Євгеном була його дружина Мар’яна. Вона військовий медик. Як і чоловік, з початку війни на Донбасі пішла на фронт добровольцем. «З передової до лікарні — 46 кілометрів. Дорога така розбита, що мусили три рази робити пересадку. Спочатку Євгена везли газоном, потім одною швидкою, потім іншою, тоді реанімобілем. Хлопця довезли в лікарню живим. Та він втратив багато крові, — розповідає LMN Любомир Заболотний, керівник громадського формування «Миколаївська народна Самооборона». Євген Тоненьков народився 1990 року у Маріуполі. Разом з дружиною, служив у складі 109-го батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Раніше був бійцем батальйону «Донбас». Мар’яна живе у Роздолі, Миколаївського району, селище називають також Старий Розділ. Працювала фельдшером на швидкій. Коли в Україні почалася війна, зголосилася допомагати пораненим на фронті. Там і познайомилася з Євгеном. Молодята оселилися у Старому Роздолі. Мають трирічного сина Олександра. «Хлопчика доглядає бабця, бо Мар’яна і Євген постійно на службі. Останні три місяці жили в бліндажі на передовій, — каже Любомир. — Чудові люди, гарна родина, справжні патріоти своєї землі. Євген російськомовний, та у Старому Роздолі завжди старався говорити українською. І сина до всього українського привчав».