За результатами оцінки експерти надали свої рекомендації. Вони, в основному, стосувались системи навчання, кваліфікаційних вимог до працівників екстреної медицини і медичних аспектів надання екстреної допомоги. Про це повідомляє сайт МОЗ України. Як проводилося дослідження якості надання екстреної допомоги Вперше якість роботи екстреної медичної допомоги оцінена не за результатами паперової статистики, а в ході незалежного дослідження. У кожному регіоні України, впродовж 3 діб, волонтери спостерігали за роботою бригад швидкої. Методологію дослідження та оцінки результатів розробили експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Групи спостерігачів працювали у 26 довільно обраних українських населених пунктах (з населенням більше 10 000 людей), на 30 підстанціях швидкої допомоги. Вони провели по 72 години чергування разом із бригадами і виїжджали переважно на виклики, що стосувались травми, втрати свідомості, скарг на серцево-судинні чи легеневі проблеми. Основним методом дослідження було «спостереження під час виконання». «Щоби дізнатися наскільки добре пілот може керувати літаком, найкраща опція — це потрапити на борт літака з цим пілотом. Звісно, можна використовувати симулятори, онлайн тестування й так оцінювати його підготовку, але це насправді не дає відповіді щодо його справжньої компетентності. Саме тому спостереження під час виконання є найкращим джерелом оцінки», — коментує науковий керівник оцінювання, американський хірург та експерт систем екстреної медицини, доктор Колін Меґу. Результати дослідження експерти Міністерства охорони здоров’я обговорили з науковцями і практиками — керівниками регіональних Центрів екстреної медичної допомоги. В. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун наголосила, що метою оцінювання було отримання об’єктивних даних про стан справ в екстреній медицині, які допоможуть планувати ті заходи, що будуть дійсно ефективними. У середньому “швидка” приїжджає за 8,5 хвилин, половину постраждалих везуть у лікарню За результатами узагальнених даних, бригади екстреної допомоги оперативно реагують на виклики, водночас протоколи лікування потребують перегляду. Деякі факти, які показало дослідження: 1) Середній час реагування швидкої на виклик (з моменту отримання повідомлення бригадою і до першого контакту з пацієнтом) – 8,5 хвилин: у межах 10 хвилин — здійснюються 56 % від усіх викликів; у межах 20 хвилин — здійснюються 94 % від усіх викликів; 2) Середній час перебування на місці події — 17 хвилин. 3) Середній час транспортування до лікарні — 10 хвилин. 4) 53,7 % невідкладних викликів закінчилися транспортуванням до лікарні та госпіталізацією пацієнтів. 5) Препарати, які використовують при наданні екстреної медичної допомоги, не завжди мають доведену ефективність та доцільність використання в конкретних випадках. Наприклад, найбільш поширений препарат, який застосовують при скаргах на біль у грудях, — магнезія (32,6 % серед пацієнтів >40 років та 29,4 % серед будь-якого віку). При цьому неефективність магнезії при гострому інфаркті міокарда, корекції серцевого ритму та позалікарняній зупинці кровообігу вже доведена науковцями. Що треба змінювати в екстреній допомозі: рекомендації експертів Крім загальних рекомендацій щодо збільшення фінансування системи ЕМД, експерти озвучили такі: Приділити увагу системі навчання та підвищення кваліфікації працівників екстреної медицини, зокрема створити навчально-тренувальні центри у всіх регіонах. Дуже важливо, аби навчання працівників, які працюють в системі ЕМД, мало практичний характер. Це неможливо без відпрацювань практичних навичок та моделювання конкретних ситуацій. Для такого навчання у всьому світі застосовуються спеціальні манекени та обладнання, аби кожен рух був багатократно повторений та завчений. У 2019 році обладнані навчально-тренувальні центри з’являться у Донецькій, Одеській, Тернопільській, Полтавській, Вінницькій областях та місті Київ. Розробити вимоги та передбачити кошти для створення відділень екстреної медичної допомоги у лікарнях. Ефективна допомога при невідкладних станах можлива лише за умови її безперервності та комплексності. Ситуація, коли бригада екстреної медичної допомоги везе постраждалого до лікарні, в якій його не можуть прийняти, є неприпустимою. У кожній лікарні інтенсивного лікування має бути створено відділення екстреної медичної допомоги, в якому пацієнт, впродовж 24 годин, зможе отримати повний комплекс діагностики та лікування у невідкладному стані. Вимоги до оснащення та персоналу таких відділень розробляє Міністерство охорони здоров’я, вони будуть затверджені вже наступного року. Завданням місцевих органів самоврядування стане виділення чи побудова приміщень для лікарень інтенсивного лікування, а також закупівля необхідного обладнання. Оновити кваліфікаційні вимоги до працівників системи ЕМД, а також розробити психо-фізіологічні вимоги. Такі заходи дозволять керівникам Центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф провести кадровий аудит і впевнитись, що у системі працюють професіональні та вмотивовані співробітники. Переглянути протоколи надання екстреної медичної допомоги Протоколи — це алгоритми, за якими працівники швидкої мають оцінити стан пацієнта, надати йому допомогу і транспортувати до лікарні. Експерти Міністерства охорони здоров’я вже розпочали роботу над перекладом та адаптацією сучасних міжнародних протоколів надання екстреної медичної допомоги. Будуть переглянуті як перелік препаратів, що застосовуються в конкретних ситуаціях, так і послідовність дій працівників, аби вони застосовували всі сучасні методики врятування життя.