Сьогодні 70 років від початку Операції "Вісла"

Операція «Вісла» — етнічна чистка, здійснена у 1947 році (початок - 29 березня) за рішенням партійного і державного керівництва СРСР, ПНР та ЧСР. Полягала у примусовій, з використанням військ (СРСР, ПНР, ЧСР), депортації українців з їхніх етнічних територій, - Лемківщини, Надсяння, Підляшшя і Холмщини, - на території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 року належали Німеччині, так звані «повернені території».

Мовою чисел

Три етапи акції “Вісла”:

 28 квітня – кінець травня – депортовано українців з Сяноцького, Ліського, Перемишльського, Ясельського, Кросненського, Горлицького, Бжозувського і частково Любачівського повітів;

 червень – “зачистка” Любачівського, Ярославського і Томашув-Любельського, Горлицького, Новосонцького і Новотарзького повітів;

 жовтень – виловлювання українців, які втікали під час перевезень або самостійно поверталися на попереднє місце проживання, відхід загонів УПА із Закерзоння.

 19500 квадратних кілометрів охоплювала територія, з якої були виселені українці.

 137–150 тисяч  українців і членів змішаних сімей переміщено із 22 повітів, що входили до складу 3 воєводств, і розселено у 71 повіті 9 північно-західних воєводств.

 357 бойових акцій провела оперативна група «Вісла» з квітня до липня 1947 року. Ліквідовано 1509 повстанців, знищено 1178 бункерів і криївок, заарештовано майже 2800 осіб із цивільної мережі ОУН і УПА у Закерзонні.

 3936 осіб, підозрюваних у співпраці з УПА, було ув’язнено в концтаборі Явожно. З них: 823 жінки, 27 священників. Внаслідок катувань загинуло близько 200 бранців.

 Не ближче 50 кілометрів від сухопутного, 30 кілометрів – від морського кордонів, 30 кілометрів від воєводських міст – такими були межі територій, де дозволили селитися українцям.

27 серпня 1949 року у Польщі урядовим декретом українці позбавлені права на господарства, з яких вони були виселені під час акції «Вісла» і на залишене там нерухоме майно

Спогади про депортацію

“Поїзд поїхав у невідомому напрямку. Я думав, що везуть нас на західні землі, бо знав про переселення.

 А нас везли до Явожна.

 Було нас 75 людей. Після розпізнання декого взяли набік, а решту – до лазні. Там ми мліли, бо раз давали холодну, а потім гарячу воду. Яке там було биття, коли ми з неї виходили – страх!.. По дорозі до бараку також били… В Явожні просто мстилися над нами. Принижували національну гідність…

 Наприклад, о четвертій вранці робили вставання. А підлога була чорна від вугілля. Як наказали знову лягти, підходили і питали, чому підошви чорні. Тоді був наказ лягти на черево, а вони били по 20 разів нагаями по ногах…

 Були ми порозділювані. Учителі, священики, лікарі, узагалі інтелігенція – окремо, а прості люди – окремо. Контактувати з бараками, де сиділи інтелігенти – не можна.

 Утекти з табору ніхто не пробував. Це, зрештою, було не можливе. Утекти, не торкнувшись електричних дротів, не можна. За дротами був ще високий мур. Залишалася втеча до неба… Нічого за муром ми не бачили. Табір був віддалений від самого Явожна...”

 Спогад  Ярослава Війтіва (“Корчака”).

Заходи до вшанування жертв депортації

з 13:00 до 21:05 год.  в м.Львові керівництво Львівських облдержадміністрації та обласної ради проведе заходи з нагоди вшанування 70-х роковин трагічних подій операції «Вісла» за наступною програмою:

- з 13:00-13:30 год. – покладання квітів до каменю на місці встановлення майбутнього пам’ятника жертвам депортацій українців у ХХ столітті по вул. Мушака;

- з 18:30-20:30 год. – проведення академії присвяченої 70-м роковинам трагічних подій операції «Вісла в приміщенні Львівського Національного академічного театру опери і балету ім.С.Крушельницької на пр.Свободи. після проведення академії, учасники заходу переходять до пам’ятника Т.Шевченку на пр.Свободи;

- з 20:30-21:05 год. – проведення акції «Свіча пам’яті» на майдані перед пам’ятником Т.Шевченку на пр.Свободи, хвилина мовчання за жертвами депортаційної акції «Вісла», спільна молитва учасників акції.