Сьогодні уродини у Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава Шевчука

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав Шевчук народився 5 травня 1970 року в м. Стрий (Львівська область). Главою УГКЦ Святослав Шевчук став у березні 2011 року.

Про це повідомляється на сайті «Синод єпископів УГКЦ».

Дитинство і родина

Народився у християнській родині Юрія та Віри Шевчуків 5 травня 1970 року у Стрию (Львівська область). Оскільки мама Блаженнішого Святослава була вчителькою музики, він також відвідував музичну школу.

Освіта

Після закінчення середньої школи № 10 навчався у Бориславському медичному училищі.

Відбув військову строкову службу в Радянській армії. Як випускник медичного училища, відслужив два роки строкової служби фельдшером в окремому батальйоні аеродромного забезпечення Луганського вищого військового авіаційного училища.

Після цього його життєвий шлях пов’язаний виключно з церковними справами. Як він відзначає, до рішення стати священиком його спонукала висока релігійність його батьків та близьких родичів, усього галицького суспільства, однак вирішальним він вважає знайомство з отцем Михайлом Косило, священиком підпільної церкви, який на сьогодні вже помер: «В свій час він два строки відсидів у в’язниці за священичу діяльність, потім був призначений ректором підпільної семінарії. Сила цієї особистості, сила зустрічі з такою особистістю і стала останнім поштовхом…»

Священиче служіння

У 1991–1992 роках навчався в Центрі філософсько-богословських студій «Дон Боско» у м. Буенос-Айресі (Аргентина).

У 1992–1994 роках повернувся до навчання в Україні, а саме у Львівській духовній семінарії Святого Духа.

Піддияконське поставлення отримав з рук владики Юліана Вороновського. Дияконські свячення отримав 21 травня 1994 року із рук владики Филимона Курчаби, а Таїнство Священства — 26 червня 1994 року із рук Блаженнішого Мирослава Івана, Кардинала, Любачівського.

У 1994–1999 роках навчався в Папському університеті св. Томи Аквінського (Рим, Італія), де здобув докторат з відзнакою Summa cum laude в галузі богословської антропології та основ моральної богослов’ї візантійської богословської традиції.

Як зазначає Блаженніший Святослав Шевчук, після захисту у Римі докторату він через Східну Конгрегацію домігся загальної аудієнції у Папи Римського Йона Павла II, на якій попросив у Святійшого Отця благословення на свою місію в Україні. Отримав його словами: «Їдь, брате, ти там матимеш дуже багато праці».

У 1999–2000 роках — префект Львівської духовної семінарії Святого Духа.

У 2000–2007 роках — віце-ректор Львівської духовної семінарії Святого Духа.

З 2001 року — віце-декан богословського факультету Львівської богословської академії (відтак Українського католицького університету).

У 2002–2005 — Голова секретаріату та особистий секретар Блаженнішого Любомира Гузара, керівник Патріаршої курії у Львові. Пізніше, у березні 2011 року, на своїй першій прес-конференції в статусі Глави УГКЦ Святослав Шевчук відзначить: «Найперше, я хочу Вам сказати, що вважаю себе, можливо, таким духовним сином і послідовником Блаженнішого Любомира… він, як той добрий батько, вміло мене виховував…».

З червня 2007 — ректор Львівської духовної семінарії Святого Духа.

Єпископська діяльність

14 січня 2009 року Святіший Отець Венедикт XVI поблагословив рішення Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви про призначення отця-доктора Святослава Шевчука, ректора Львівської духовної семінарії Святого Духа, єпископом-помічником єпархії Покрови Пресвятої Богородиці в Буенос-Айресі (Аргентина). Новому єпископу уділено титулярний престол Castra di Galba.

10 квітня 2010 року призначений Апостольським адміністратором єпархії Покрови Пресвятої Богородиці у Буенос-Айресі, яка стала вакантною після зречення з уряду попереднього єпархіального єпископа Михаїла Микицея. У цей же період познайомився із кардиналом Хорхе Бергольйо — теперішнім Папою Римським Франциском. «Коли я був скерований на єпископське служіння до Аргентини, собі навіть в думці не припускав, що колись Аргентину покину. Я справді намагався увійти в ту культуру, в той спосіб життя, мислення, пройти процес інкультурації. Я намагався стати частиною аргентинського суспільства і бути всім для людей, які були повірені моїй пастирській опіці. Я підтримую контакти з тими людьми і досі, переживаю, що робиться на тій чи іншій парафії», — пригадує свій досвід служіння владика Святослав.

У вересні 2010 року Синодом була створена спеціальна комісія, переважно з молодих єпископів, до складу якої був включений і владика Святослав Шевчук, на яку було покладене завдання чітко сконкретизувати десятирічний план розвитку діяльності УГКЦ. Ця робота була виконана, а пізніше вл. Святослав Шевчук вже працював у іншій утвореній групі, яка розпрацьовувала конкретні механізми, як можна визначені попередньою комісією побожні бажання і прагнення безпосередньо втілити в життя.

Упродовж свого єпископату вл. Святослав Шевчук продовжував викладати. Коли приїжджав в Україну на Синоди, то читав лекції в Українському католицькому університеті та Львівській духовній семінарії. Мав напрацювання щодо читання циклу лекцій з богословської антропології в Аргентині.

23 березня 2011 року на Виборчому Синоді Єпископів УГКЦ обраний Главою УГКЦ, при цьому участь в Синоді приймали 40 єпископів з усього світу. 25 березня цей вибір благословив Папа Римський Венедикт XVI. Уведений на престол 27 березня 2011 року в Києві, у Патріаршому соборі Воскресіння Христового.

Окрім рідної, вільно володіє англійською, німецькою, італійською, іспанською, польською, російською, латиною, грецькою та старослов’янською мовами.

Цікаві факти:

У дитинстві Святослав захоплювався розведенням голубів та фотографією.

Колекціонує вина. Має кілька сотень пляшок цього напою. «Як їжджу по світу, привожу по дві пляшки. Одну в колекцію, другу — ​попробувати при нагоді». Але сп’янілим був лише один раз у житті. Під час практики в медучилищі на одній зі змін довелося прийняти 10 пологів поспіль. Тоді від кави і шампанського «на дні» «трохи закрутилася голова».

Владика Святослав рукоположив у священики свого молодшого брата Всеволода.

Грає на скрипці. Зазвичай бере її до рук, коли ніхто не чує. Улюблений композитор — ​Антоніо Вівальді.

Має 6 похресників, але через брак часу майже з ними не бачиться, через що картає себе.

Дід Блаженнішого Святослава був лісничим у митрополита Шептицького.

Улюблений напій — ​жербамате. За дією схожий на каву, навчився його пити в аргентинських українців. Кави не вживає.

Вимагає якісного церковного співу.