Список Хоміва: громадських діячів Львова, які навіть не знайомі з заявником, викликають на допити

У справі побиття громадянина Хоміва, яке відбулось у 2018 році, викликають до правоохоронних органів львів’ян та громадських активістів, які не те, що не були присутні на побитті, але й особисто не знайомі. Про це написала журналістка Вікторія Балицька на своїй сторінці.

«Громадянин Хомів відомий у вузьких колах тим, що дозволяв собі грубі цинічні образи у бік атовців, майданівців, волонтерів та їхній рідних. Звісно, це не дає нікому права чинити фізичний вплив на людину. Відтак, Хомів десь ще рік тому звернувся із заявою в поліцію. Але провадження (125 ст. КУ нанесення легких тілесних) було закрите за відсутністю складу злочину. Через суд Хомів його поновив. І власне, з стрімів Наталки Шелестак я довідалася, що в рамках цього поновленого провадження на допити викликають велику кількість людей, серед яких більшість ніколи в житті не бачили заявника вживу. Однак, їх начебто вказав у своїй заяві пан Хомів. Так от за тиждень, що висить публікація, мені вдалося відтворити більшу частину списку. Знаю точно, що не весь. Але і цього для аналізу достатньо. Хтось із «дисидентів» відписався під постом, хтось у приват, хтось розказав про «колег по нещастю» тобто, по походах на допити і я сама їм написала. Таким чином я, за деякими виключеннями, з кожним покомунікувала», — написала журналіст.



Мене цікавило чи перетиналися у житті з заявником і чи чинили фізичний вплив на нього.

Ось список (за алфавітом) і нюанси стосунку щодо заявника, зі слів людей:
1. Бобра Сергій. Фотограф, репортер. Із заявником вживу ніколи не зустрічався. Були перепалки у соцмережі.
2. Андрій Григорович Вихопень. Політичний оглядач, громадський діяч. У житті з заявником не перетинався. Давно були словесні перепалки в соцмережі.
3. Гаврилко Іван, ветеран АТО (28-ма ОМБ), державний службовець. З заявником в житті не перетинався. Були колись давно перепалки у соцмережі.
4. Ігор Дякович, депутат Львівської міської ради. Теж спілкування з заявником обмежувалося коментарями у соцмережі.
5. Мар’ян Журило, ветеран АТО (батальйон «Шторм»), засновник школи самозахисту. З заявником в житті не перетинався. Лише були неприязні діалоги в соцмережі.
6. Ігор Зінкевич, депутат Львівської міської ради, громадський діяч, репортер. Як репортер знімав суд, на якому був присутній заявник. Знімав, як репортер "Варти1", як заявника закидували помідорами.
7. Уляна Кузик, волонтерка, засновниця Благодійного фонду «Уляни Кузик». З заявником мала лише словесні діалоги в соцмережі.
8. Сергій Лейченков, ветеран АТО (ДБ Айдар), громадський активіст. Перетинався з заявником у житті. Подробиць комунікації із заявником мені не повідомив.
9. Андрій Макогін, ветеран АТО (58-ма ОМБ). У житті з заявником перетинався. Були гострі діалоги.
10. Музика Василь, політик. Зв’язатися з ним не вдалася. Наскільки мені відомо, то все обмежувалося дуже гострими перепалками в соцмережі.
11. Оруджев Руслан, ветеран АТО (ДБ Дніпро 1), журналіст. У житті з заявником перетинався. На моє запитання чи наносив тілесні ушкодження заявнику відповів, що ні, але при цьому характерно саркастично сміявся.
12. Oleh Radyk , журналіст, громадський діяч. У житті перетинався з заявником як журналіст. Нічим у заявника не кидав і не бив.
13. Наталія Шелестак, волонтерка, громадський діяч. У житті з заявником перетиналася на судовому засіданні, ніякого фізичного або психологічного впливу не чинила. Кілька років тому спілкувалася телефоном — була взаємоввічлива розмова. Згодом, були перепалки в соцмережі.

«Що об’єднує цих людей? Найперше, активна життєва і громадянська позиція. Комусь може подобатися їхня позиція, комусь — ні, але це активні люди. Усі мають проукраїнську позицію. Серед цього переліку 4 журналістів і 5 ветеранів АТО, як мобілізовані так і добровольці. 7 з них не перетиналися в житті з П. Хомівим. Якщо це змогла встановити я, то чому це не може встановити слідство і не чинити «процесуальний терор» по відношенню до ні в чому не винних людей? Чи це так і задумано? Потягати? Виснажити? Викликати моральну втому, падіння духу, зневіру і відчай? Це вже було в історії України», — додала Вікторія Балицька.