США запропонували новий план врегулювання війни в Україні

У Москві припускають можливість фіксації бойових дій на існуючій лінії фронту.

США висунули нестандартну дипломатичну ініціативу щодо вирішення територіального конфлікту між Києвом та Москвою. Для забезпечення компромісу пропонується переглянути адміністративне зонування українських регіонів. Це дасть змогу Кремлю формально заявити про досягнення своїх цілей щодо повного контролю над Донбасом, при цьому Україна збереже фактичний контроль над містами, які вона утримує зараз.

За даними джерел видання The Economist, поспіх Білого дому зумовлений поразкою республіканців на проміжних виборах. Оскільки з січня обидві палати Конгресу переходять під контроль Демократичної партії, американським представникам Стіву Віткоффу та Джареду Кушнеру ставатиме дедалі складніше просувати свої ініціативи. Попри це, українська сторона ставиться до можливого швидкого фіналу війни з великою часткою скепсису, хоча й має настанову діяти у переговорному процесі гнучко.

Кремль демонструє певну готовність розглянути заморожування боїв по поточній лінії зіткнення, оскільки США запропонували ширший порядок денний, що охоплює безпеку всієї Європи. Серед ключових елементів американського плану:

Перегляд кордонів: коригування адміністративних меж Донеччини та Луганщини для створення потрібної Росії медійної «перемоги» без реальної здачі українських територій.

Енергетичний аспект: відновлення присутності РФ на європейському ринку енергоресурсів (ідея викликає рішучий спротив України та ЄС).

Безпековий парасоль: підписання гарантій за аналогією зі статтями 4 або 5 НАТО (зобов'язання реагувати або виступати на захист у разі повторної агресії).

У Києві до цих ідей ставляться з недовірою, сумніваючись, що Вашингтон справді виконуватиме такі зобов'язання. Крім того, Москва категорично проти дислокації іноземних миротворців в Україні, наполягаючи на нейтралітеті та суттєвому скороченні ЗСУ.

Українські високопосадовці вважають, що до завершення зимових боїв Путін не підписуватиме підсумковий мирний документ, розглядаючи переговори лише як паралельний («план Б») варіант. Наразі реалістичними підсумками діалогу можуть стати хіба що чергові обміни полоненими чи точкові локальні перемир'я (наприклад, на Сумщині та Херсонщині).

Спроби США прив'язати локальне припинення вогню до перегляду загальноєвропейської архітектури безпеки викликають занепокоєння у Києві та Європі, адже це дає Москві важіль для маніпуляцій та затягування часу.

Суттєвим каменем спотикання є фінансово-стратегічний блок:

1. Витрати на оборону й відбудову: Україна потребує тривалої (щонайменше 10-річної) підтримки для відновлення інфраструктури, реабілітації ветеранів та утримання 800-тисячної армії.

2. Позиція США: американська сторона вважає такі кошториси непомірними, пропонуючи обмежитися лише політико-безпековими запевненнями.

3. Ситуація на землі: Україна входить у зимовий період під постійними ударами по критичній інфраструктурі та в умовах гострої нестачі ракет для систем Patriot (нові домовленості з США ще не втілилися в реальні поставки).

За таких умов Москва не має підстав поспішати із завершенням бойових дій, незалежно від інтенсивності американських дипломатичних ініціати9