У Києві суд відмовив у відстрочці військовозобов’язаному, брат якого загинув від ракетного удару

Позивач оскаржив рішення комісії, вважаючи його формальним та немотивованим, та посилався на практику Третього апеляційного адміністративного суду

Київський окружний адміністративний суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом військовозобов’язаного до Комісії з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним і скасування рішення. Про це пише Судово-юридична газета.

Позивач звернувся до комісії із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 4 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як рідний брат особи, яка загинула внаслідок військових дій.

До заяви були додані документи, що підтверджують родинні зв’язки (свідоцтва про народження), факт смерті брата (лікарське свідоцтво про смерть від 27.06.2022, довідка про причину смерті) та обставини загибелі — ушкодження внаслідок вибуху під час ракетного обстрілу міста Києва. Позивач також посилався на те, що раніше йому вже надавали відстрочку з цих підстав у 2024 році.

Комісія розглянула заяву та протоколом №37 від 10.10.2025 відмовила у наданні відстрочки, зазначивши «відсутні підстави для відстрочки». Повідомленням №05/7204 від 10.10.2025 позивача повідомили про відмову. Комісія вважала, що для застосування пункту 4 частини 3 статті 23 Закону загибель близького родича має бути пов’язана з проходженням військової служби або безпосередньою участю у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії, чого в матеріалах справи підтверджено не було.

Позивач оскаржив рішення комісії, вважаючи його формальним та немотивованим, та посилався на практику Третього апеляційного адміністративного суду.

Київський окружний адміністративний суд у справі № 320/63792/25 відмовив у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Суд визнав, що рішення комісії про відмову у наданні відстрочки є правомірним.

Суд дійшов висновку, що норма пов’язує право на відстрочку не лише з фактом смерті близького родича в період воєнного стану, а саме з його загибеллю (зникненням безвісти) під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони. Факт смерті цивільної особи внаслідок вибуху під час обстрілу, за відсутності підтвердження участі загиблого у таких заходах, не є достатньою підставою для відстрочки. Суд уточнив, що надані позивачем документи підтверджують лише родинні зв’язки та факт смерті від ушкоджень внаслідок військових дій, але не містять доказів, що загиблий здійснював заходи з оборони держави. Попереднє надання відстрочки у 2024 році не створює безумовного права на її продовження, оскільки кожне звернення розглядається самостійно.