У Львові 3 червня попрощаються з військовослужбовцями Ігорем Ільківим та Петром Николиним

Львів попрощається з військовослужбовцями, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів

У середу, 3 червня, Львів попрощається з військовослужбовцями Ігорем Ільківим та Петром Николиним, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів.

Як повідомили у ЛМР, чин похорону Петра Николина розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок. О 12:45 прощання продовжиться у церкві Архистратига Михаїла у селі Завидовичі. Поховають воїна на місцевому кладовищі.

Чин похорону Ігоря Ільківа розпочнеться о 12:00 у церкві святих Володимира і Ольги у Винниках (вул. Жупан, 4А). Поховають воїна на новому кладовищі у Винниках.

Петро Николин (03.07.1980 — 03.05.2024) Львів’янин.

Навчався у середній загальноосвітній школі №73 м. Львова. Згодом здобув освіту за фахом інженера-механіка у Відокремленому структурному підрозділі «Автомобільно-дорожній фаховий коледж Національного університету „Львівська політехніка“» та Національному університеті «Львівська політехніка».

Працював механіком у Комунальному підприємстві Львівської обласної ради «Підприємство автотранспортного обслуговування».

Зі слів рідних, Петро був життєрадісним, добрим, щирим і працьовитим. Вирізнявся оптимізмом, комунікабельністю, мужністю та впевненістю. Любив тварин, захоплювався садівництвом.

Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 210-го окремого штурмового полку Сухопутних військ Збройних Сил України.

Нагороджений відзнакою Міністерства оборони України — медаллю «За поранення» та медаллю «Ветеран війни».

У Петра Николина залишилися батьки, брат та родина.

Ігор Ільків (25.08.1975 — 01.06.2026) Уродженець села Зелений Гай Львівської області.

Навчався у ліцеї № 2 Львівської міської ради, згодом — у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького.

Після завершення навчання проходив службу у Державній прикордонній службі України. Згодом понад 26 років присвятив службі у Службі безпеки України.

У 2015 році виконував службові завдання у районі проведення Антитерористичної операції на сході України.

Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів продовжив виконувати завдання із захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України.

Нагороджений численними відзнаками.

Зі слів рідних, Ігор був добрим, спокійним, врівноваженим і відповідальним, вирізнявся турботливістю та неконфліктністю. Був реалістом, на якого завжди можна було покластися. Понад усе цінував свою сім’ю, дуже любив дітей і був відданим сім’янином. Захоплювався риболовлею та збиранням грибів, любив відпочинок на природі, гори й подорожі. Полюбляв готувати страви на мангалі. Був кандидатом у майстри спорту з плавання.

В Ігоря Ільківа залишилися дружина, донька, син, мати, сестра з сім’єю та родина.