У Львові дитина врятувала дитину: посмертний донор подарував життя хлопчику
Львівські лікарі пересадили нирку 11-річному хлопчику від посмертного донора
У Львові посмертним донором для 11-річного хлопчика з нирковою недостатністю став 13-річний підліток, який загинув внаслідок нещасного випадку. Рятівну операцію спільно виконали спеціалісти центру трансплантології та дитячої лікарні святого Миколая Першого медичного об’єднання Львова.
Як повідомляє ЛМР, у 4 роки львів'янин Юрчик переніс ангіну, що дала серйозне ускладнення на нирки — виник нефротичний синдром. Відтоді почалися роки постійної терапії: лікарні, уколи, пігулки. Але хвороба прогресувала. І у 9 років нирки дитини взагалі припинили виводити зайву рідину з організму. Тіло Юрчика набрякло, а креатинін піднявся до критичної позначки — 1200.
Єдиним порятунком став гемодіаліз — процедура штучного очищення крові, яку хлопчик проходив через день по 4 години.
Три роки на діалізі виснажили дитячий організм. Юрчик перестав рости. Кістки стали дуже крихкими. А постійний високий тиск давав велике навантаження на серце.
Якось у березні, коли знесиленого Юрчика привели на чергову процедуру гемодіалізу, трансплант-координаторка повідомила родині, що з’явився донор. Ним став 13-річний підліток, який отримав несумісну з життям важку черепно-мозкову травму. Його батьки у найважчу в житті мить — втрати сина, дали згоду на посмертне донорство його органів. Тоді їхнє рішення врятувало життя чотирьох інших дітей.
«З новин я одразу зрозуміла, хто став донором для мого сина. Першим ділом ми з чоловіком пішли в церкву помолитися за того хлопчика. Я безмежно вдячна його батькам, які дали дозвіл на трансплантацію органів і врятували мою дитину. Ми тепер вважаємо, що цей хлопчик — наша друга дитина, бо його частинка живе в моєму синові», — з вдячністю говорить мама Юрчика Ірина.
Рятівну пересадку нирки спільно виконали спеціалісти центру трансплантології та лікарні святого Миколая. На наступний день після операції Юрчик, якому раніше не можна було пити більше 200 мл рідини на день, сказав: «Мамо, яка смачна вода! Я справді тепер можу пити стільки, скільки хочу?».
Історія хвороби Юрчика, ще на етапі гемодіалізу та очікування на донорську нирку, підштовхнула його маму ухвалити важливе рішення.
Читайте також: Військова омбудсменка хоче встановити терміни перебування воїнів на передовій
«Бачачи, як тяжко моєму синові, я підписала згоду на посмертне донорство. Я до цього ставлюся спокійно, бо розумію, що після смерті Богові мої органи не потрібні, а от врятувати чиєсь життя можуть», — каже Ірина.