У Міноборони пояснили, чому не можна постити фото військових, які потрапили у полон чи зникли безвісти

І відповіли, куди потрібно звертатися у такому випадку

Заступниця міністра оборони Ганна Маляр закликала не постити у соцмережах фото безвісти зниклих або полонених українських військовослужбовців у військовому однострої, не вказувати їхні прізвища, ім’я, по батькові та військові посади.

Такі пости можуть зашкодити військовослужбовцю та перемовинам щодо обміну.

Такі пости, за словами Маляр, переважно супроводжуються підписами, на кшталт: “Ця особа перебуває в полоні, подивіться, може хто знає чи шукає цю людину” або «помоліться за повернення» та містять персональні дані військового.

“У чому небезпека таких постів? Річ у тім, що вказана особа дійсно може перебувати в полоні, але ворог при цьому вважає її цивільною”, — пояснила посадовиця.
Або людина може просто переховуватись на тимчасово окупованих територіях і шукати можливості повернутись. “Оприлюднюючи дані й фото такої людини, ви даєте ворогу орієнтир на пошуки”, — додала Маляр.

За її словами, поширення в соціальних мережах інформації про позивні українських бійців, військові частини і місця їх дислокації, про обставини потрапляння військовослужбовців у полон несе загрозу не тільки самим полоненим, але й їх бойовим побратимам.

“Ми вже неодноразово наголошували на тому, що розміщення в публічному просторі будь-якої інформації про конкретну людину, яка перебуває в полоні у росіян, значно ускладнює процес повернення її додому і нерідко ставить під загрозу життя самого полоненого”, — пояснила заступниця міністра.

Йдеться про додаткову інформацію про значущість цієї людини для суспільства, її політичні погляди, місце служби чи попередня робота, відомості про склад сім’ї, про рідних і близьких. Це спонукає окупантів прискіпливо ставитися саме до цієї конкретної людини, в результаті чого вимоги до її обміну стають завищеними, а сам процес — максимально ускладненим.

Як пояснила Маляр, рідним і близьким військових, які потрапили у полон або зникли безвісти, потрібно звертатися до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Він діє на базі Головного управління розвідки Міноборони України і об’єднує в собі понад десять державних установ та організацій. Ця установа здійснює прийом родичів військовополонених та безвісти зниклих і надає юридичну, психологічну, а також іншу наявну інформацію.

За словами Маляр, від початку широкомасштабної російської агресії станом на 2 листопада в рамках 29 обмінів повернули вже 1030 українців та українок, які перебували у російському полоні. Також заступниця міністра оборони в ефірі єдиного телемарафону розповіла, що за даними, які озвучив уповноважений з питань безвісти зниклих Олег Котенко, в Україні наразі близько 7000 зниклих безвісти. Вона зауважила, що будь-які цифри, які виходять безпосередньо з зони бойових дій, завжди перебувають у стані уточнення.

«Будь-яка інформація, яка містить персональні дані військовослужбовця, що перебуває в полоні або зник безвісти, може зашкодити і його життю, і здоров’ю безпосередньо, і процесу обміну. Тому що ворог цю інформацію використовує», — заявила Маляр.

Нагадаємо, у Командуванні Сухопутних військ пояснили, чи планують збільшувати кількість мобілізованих в Україні.