У пʼятницю, 29 травня, Україна зупиниться на хвилину мовчання, щоб вшанувати пам'ять Героя України Ірини Цибух

27.05.2026 19:02

У пʼятницю, 29 травня Україна зупиниться на хвилину мовчання, щоб вшанувати пам'ять Ірини Цибух, військової медикині та журналістки, яка загинула два роки тому. Про це повідомляє Вшануй.

Ірина Цибух була головною натхненницею ініціативи "Вшануй" – щоденної хвилини мовчання о 9:00 для вшанування пам'яті всіх загиблих захисників і захисниць України під час російсько-української війни. Вона наголошувала на тому, що ритуали – це відповідальність живих перед мертвими, а момент мовчання – це не формальність, а форма єдності, життя та вдячності.

"Момент мовчання – це більше, ніж індивідуальна історія, він про загальнонаціональну єдність", – вважала Ірина Цибух.

Міста де відбудеться хвилина мовчання 29 травня о 08:50:

ЛЬВІВ

Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької (проспект Свободи, 28)

КИЇВ

Майдан Незалежності

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ

вул. Проскурівська 4/3, біля ТЦ "Дитячий Світ"

РІВНЕ

Майдан Незалежності

ЗАПОРІЖЖЯ

бульвар Шевченка (біля годинника)

ІВАНО-ФРАНКІВСЬК

Драмтеатр

КРОПИВНИЦЬКИЙ

перехрестя вул. Шевченка та вул. Кропивницького;
перехрестя вул. Соборна та вул. Глінки;
перехрестя просп. Європейський та вул. Садова

ВІННИЦЯ

перетин Хмельницького шосе - вулиці Магістратської (перехрестя поблизу «Книжки»)

МИРГОРОД

перетин вулиць Гоголя - Незалежності (біля Сільпо)

ЛУЦЬК

площа Героїв Майдану (біля РАДСУ)

ХАРКІВ

перехрестя вул. Сумської та вул. Свободи

КРИВИЙ РІГ

перехрестя перед залізничним вокзалом Кривий Ріг Головний

Також, 30 травня, у Львові відбудеться ЧекаFest 2.0 у пам’ять про бойову медикиню Ірину Цибух.

Довідково:

Ірина Цибух народилася 1 червня 1998 року в місті Львів. Навчалася у львівській середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 91, після її закінчення вступила до Національного університету «Львівська політехніка». Працювала над проєктами для дітей: розвивала медіацентри у віддалених селах і містах України, впроваджували медіаграмотність в освітній процес. Згодом навчалася в Київській школі економіки, де мала б захищати диплом у 2022 році і здобути ступінь магістра державного управління.

Від 2015 року їздила на схід України як військова парамедикиня. У 2017 році долучилася до Суспільного мовлення, де була менеджеркою реформи і реалізовувала освітні проєкти у віддалених селах Донеччини й Луганщини. Працювала з філіями, готувала міжрегіональні спецефіри, втілювала грантові проєкти та знімала документальні фільми, була медіатренеркою.

Разом із колегами з Суспільного Ірина перемогла в конкурсі професійної журналістики «Честь професії» у 2021 році в категорії «Найкраща публіцистика в локальному медіа» та стала фіналісткою в номінації «Найкращий репортаж» 2018 року.

На момент початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року перебувала на сході України: 22 та 23 лютого в Покровську та Краматорську Цибух презентувала свій документальний фільм «Відстань» про дітей із віддалених сіл Донеччини й Луганщини, яким бракує інклюзії. 24 лютого презентація мала відбутися в Сіверськодонецьку, а наступного дня — в Києві. Найближчим часом повернулася на Київщину і долучилася до добровольчого медичного батальйону «Госпітальєри», де зайняла позицію старшої 5-го екіпажу.

Врятувала чимало бійців, ризикуючи життям під час евакуацій. Регулярно з'являлася в медіа, надавала інформацію журналістам про роботу парамедиків та медиків у зоні бойових дій, інформувала про можливості навчання й підготовки добровольців для надання домедичної допомоги.

Під час повномасштабного вторгнення Цибух опублікувала низку випусків подкасту «Щоденник подкаст Чеки» спільно з медіа «Свідомі».

У березні 2024 Ірина Цибух стала лавреаткою премії «Української правди» «УП-100. Сила жінок».

29 травня 2024 року загинула під час ротації на Харківському напрямку. 2 червня 2024 року з Іриною прощалися у Михайлівському Золотоверхому соборі та на Майдані Незалежності. 3 червня 2024 року Ірину поховали на Марсовому полі у Львові.

Нагороди:

Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (26 лютого 2025, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові.
Орден «За заслуги» III ступеня (16 листопада 2023) — за вагомий особистий внесок у розвиток телебачення, радіомовлення і зв'язку в Україні, мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Українському народові і Військовій присязі, багаторічну сумлінну працю.
Орден «За мужність» ІІІ ступеня (28 червня 2024, посмертно) — за значні заслуги у зміцненні української державності, мужність і самовідданість, виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий особистий внесок у розвиток різних сфер суспільного життя, сумлінне виконання професійного обов'язку.