У понеділок Львів попрощається з воїнами Романом Хавовчаком та Остапом Сокальчуком

Чин похорону воїнів відбудеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла

Завтра, 13 липня, Львів попрощається з військовослужбовцями Романом Хавовчаком та Остапом Сокальчуком, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів. Про це інформує ЛМР.

Чин похорону воїнів відбудеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Поховають воїнів на Голосківському кладовищі, на полі 34-В.

Біографічні довідки захисників

Роман Хавовчак (19.08.1987 — 15.03.2025) Львів’янин.

Навчався у середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №20 міста Львова.

Працював оператором вишивальної машини у товаристві з обмеженою відповідальністю «Даго Стиль», а згодом — охоронцем та рятувальником у товаристві з обмеженою відповідальністю «Колиба».

Зі слів рідних, Роман був добрим, чуйним, привітним і працьовитим. Любив риболовлю, цінував час, проведений на природі, та завжди залишався щирою і доброю людиною. Рідні, друзі та знайомі знали його як надійного товариша, який ніколи не залишав у біді та завжди був готовий прийти на допомогу. Мав добре серце, любив тварин, особливо собак, і ставився до них з особливою турботою.

У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 5-ї окремої важкої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Романа Хавовчака залишилися тітка, дядьки, брати, сестри та племінники.

Остап Сокальчук (22.02.1969 — 28.06.2026) Львів’янин.

Навчався у середній загальноосвітній школі №34 імені Маркіяна Шашкевича міста Львова. Згодом здобув професію будівельного маляра у закладі професійної (професійно-технічної) освіти «Львівський професійний коледж прикладного мистецтва та дизайну».

Проходив строкову військову службу.

Працював слюсарем-механіком у товаристві з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма „Прогрет“».

Зі слів рідних, Остап був доброю, щирою та працьовитою людиною, справжнім майстром на всі руки, який умів полагодити будь-яку річ. Він любив читати, захоплювався музикою та малюванням, а також писав пісні й створював власну музику.

У 2025 році приєднався до лав Збройних Сил України. Проходив службу в мобілізаційному відділенні Галицько-Франківського об’єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Львова. Згодом приєднався до 103-ї окремої бригади територіальної оборони імені митрополита Андрея Шептицького Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

В Остапа Сокальчука залишилися дружина та сестра.