У Раді пояснили, чому реформа мобілізації на паузі

Водночас будь-яке оновлення підходів потребує не лише політичних заяв, а й конкретних законодавчих рішень

Мобілізація вже кілька років залишається одним із найгостріших питань для українського суспільства, а конфліктні ситуації під час її проведення лише посилюють запит на зміни. Про це повідомив народний депутат і член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський в ефірі 24 Каналу.

Мобілізація протягом останніх трьох років залишається одним із найгостріших питань для українського суспільства, однак подібні проблеми не є винятково українськими. За даними соціологічних досліджень у європейських країнах, готовність громадян захищати державу зі зброєю в руках становить приблизно від 5% до 20% від загальної кількості військовозобов'язаних.

"Те, що Україна сьогодні демонструє таку стійкість і щомісяця залучає до війська через рекрутинг та роботу ТЦК і СП близько 30 тисяч людей, є унікальним прикладом у новітній історії," – повідомив Веніславський.

Процес мобілізації не обходиться без конфліктних ситуацій, тому від попередньої команди Міністерства оборони ще з початку її роботи очікували пропозицій, які могли б удосконалити чинні механізми та зменшити напругу у взаємодії з військовозобов'язаними.

"На рівні комітету ми не отримали жодних пропозицій, напрацювань чи навіть концептуальних речей, які визначили б параметри змін і результат, до якого маємо прийти,"
– пояснив він.

Попередня команда міністерства називала оновлення мобілізації другим етапом реформи та припускала, що зміни могли б з'явитися восени. Проте для цього профільний комітет мав би ще влітку хоча б у закритому режимі почути, які саме рішення готуються та якою має бути роль Верховної Ради в їхньому впровадженні.