У середу Львів попрощається з військовослужбовцями Назаром Шацкіх, Миколою Павлюстеєм, Євгеном Гловацьким та Ігорем Хоминим

У середу, 21 жовтня, у Львові попрощаються з чотирма захисниками України — Назаром Шацкіх, Миколою Павлюстеєм, Євгеном Гловацьким та Ігорем Хоминим.

У середу, 21 жовтня, у Львові відбудеться прощання з військовослужбовцями Назаром Шацкіх, Миколою Павлюстеєм, Євгеном Гловацьким та Ігорем Хоминим, які загинули, захищаючи Україну від російських окупантів. Міська влада закликає мешканців і гостей міста долучитися до церемонії прощання та утриматися цього дня від розважальних заходів і святкувань.

Чин похорону розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Орієнтовно об 11:40 на площі Ринок відбудеться загальноміська церемонія прощання.

Назара Шацкіх та Миколу Павлюстея поховають на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 на вулиці Пасічній. Євгена Гловацького та Ігоря Хомина поховають на Голосківському кладовищі, на полі 34-В.

Біографічні довідки захисників

Назар Шацкіх (20 листопада 1984 року — 29 листопада 2024 року)

Назар Шацкіх — львів’янин. Навчався у ліцеї №2 Львівської міської ради, а згодом здобув вищу освіту у Львівському торговельно-економічному університеті за спеціальністю «Менеджмент та експертиза в митній справі».

Проходив строкову військову службу. Працював менеджером у товаристві з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд».

За словами рідних, Назар був надзвичайно товариським і життєрадісним, мав гостре почуття гумору та щиру, теплу усмішку. Дуже любив свою сім’ю і цінував час із найріднішими. Захоплювався малюванням, умів створювати портрети людей і героїв кінофільмів.

Із початком повномасштабного вторгнення Росії став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність і суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 1-ї Галицько-Волинської радіотехнічної бригади Повітряних сил Збройних сил України.

Нагороджений посмертно орденом «За мужність» III ступеня, медаллю Президента України «За оборону України», медаллю Міністерства оборони України «Хрест пошани» та почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних сил України «Комбатантський хрест».

У Назара залишилися дружина, батьки, сестра, брат, племінник, тітка, друзі та родина.

Микола Павлюстей (14 травня 1993 року — 22 травня 2026 року)

Микола Павлюстей — львів’янин. Навчався у середній загальноосвітній школі №72 Львова, а згодом — у Львівському вищому професійному училищі дизайну та будівництва.

Проходив строкову військову службу. Працював охоронцем громадського порядку у відділі охорони Львівського комунального підприємства «Муніципальна варта», а пізніше — офісним службовцем відділу безпеки товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут».

Рідні згадують Миколу як дуже добру, веселу й позитивну людину, яка завжди охоче допомагала іншим. Він цікавився історією, любив документальні фільми та захоплювався спортом, зокрема їздою на велосипеді й бігом.

У 2026 році став на захист України від російського вторгнення. Служив на Донецькому та Північно-Слобожанському напрямках у складі 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України.

У Миколи залишилися батько, тітка, брати, сестри, дядьки, друзі та родина.

Євген Гловацький (2 березня 1974 року — 15 жовтня 2026 року)

Євген Гловацький — львів’янин. Навчався у Львівській гімназії «Євшан», раніше — середній загальноосвітній школі №79. Згодом продовжив навчання в одному із закладів професійно-технічної освіти Львова.

Проходив строкову військову службу. Працював у сфері будівництва на приватних підприємствах.

За словами рідних, Євген був спокійним, доброзичливим і товариським, цінував спілкування та добрі стосунки з людьми. Захоплювався кулінарією, любив бувати в лісі, рибалити та збирати гриби.

У 2025 році приєднався до лав Збройних сил України у складі 27-го прикордонного загону імені героїв Карпатської Січі Державної прикордонної служби України.

У Євгена залишилися мати, брат, сестра, племінниця з сім’єю та родина.

Ігор Хомин (27 жовтня 1973 року — 19 жовтня 2026 року)

Ігор Хомин — львів’янин. Навчався у ліцеї №81 імені Петра Сагайдачного Львівської міської ради, а згодом продовжив освіту в закладі професійно-технічної освіти Львова.

Проходив строкову військову службу. Працював водієм у Львівському комунальному підприємстві «Львівелектротранс».

Рідні згадують Ігоря як веселу, добру, щиру, комунікабельну та компанійську людину. Він любив майструвати й створювати вироби з дерева.

Із початком повномасштабного вторгнення Росії став на захист України. Боронив територіальну цілісність і суверенітет держави на Донецькому напрямку у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Сухопутних військ Збройних сил України.

Ігоря нагородили нагрудним знаком «Ветеран війни».

У нього залишилися батько, двоюрідні брати й сестри, племінники та родина.