У середу Львів попрощається з воїнами Михайлом Левусом, Юрієм Абаровським, Дмитром Вашаком та Григорієм Мартинцем
Чин похорону усіх воїнів відбудеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла
Завтра, 23 вересня, Львів попрощається з військовослужбовцями Михайлом Левусом, Юрієм Абаровським, Дмитром Вашаком та Григорієм Мартинцем, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів. Про це інформує ЛМР.
Прощання з Михайлом Левусом розпочнеться о 08:30 у храмі Пресвятої Богородиці Володарки України (вул. Новознесенська, 34).
Чин похорону усіх воїнів відбудеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.
Михайла Левуса поховають на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87; Дмитра Вашака та Григорія Мартинця — на Голосківському кладовищі, на полі 34-В; Юрія Абаровського — на кладовищі у селі Беньківці.
Біографічні довідки захисників
Михайло Левус (25.11.1983 — 22.02.2024) Львів’янин.
Навчався у закладі загальної середньої освіти №87 Львівської міської ради імені Ірини Калинець. Згодом здобув вищу освіту в Національному університеті «Львівська політехніка».
Працював будівельником у товаристві з обмеженою відповідальністю «Західавіабуд».
Зі слів рідних, Михайло був щирим, доброзичливим, життєрадісним і комунікабельним, легко знаходив спільну мову з людьми. Захоплювався автомобілями, любив готувати та відпочивати на природі, зокрема, ходити на риболовлю.
У 2023 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 3-го прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України.
У Михайла Левуса залишилися мати, брат із сім’єю, племінники та родина.
Юрій Абаровський (19.09.1975 — 30.06.2024) Львів’янин.
Навчався у середній загальноосвітній школі №59 міста Львова. Згодом продовжив навчання у відокремленому структурному підрозділі «Львівський поліграфічний фаховий коледж Національного університету «Львівська політехніка».
Працював оператором ливарних верстатів у товаристві з обмеженою відповідальністю «ЮОН».
Зі слів рідних, Юрій був доброзичливим, спокійним, щирим і працьовитим, з повагою ставився до старших людей. Був турботливим сім’янином, понад усе цінував родину. Захоплювався спортом, зокрема футболом і шахами.
У 2023 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 356-го навчально артилерійського полку Сухопутних військ Збройних Сил України.
У Юрія Абаровського залишилися дружина, донька, брат та родина.
Григорій Мартинець (02.02.1982 — 21.09.2026) Львів’янин.
Навчався у ліцеї №57 імені Короля Данила Львівської міської ради. Згодом здобув професійну освіту в державному навчальному закладі «Львівське міжрегіональне вище професійне училище залізничного транспорту».
Проходив строкову військову службу.
Працював майстром з ремонтних робіт на приватних підприємствах.
Зі слів рідних, Григорій був веселою, позитивною та життєрадісною людиною, любив жартувати. Мав золоті руки, умів полагодити та зробити практично все власноруч. У вільний час захоплювався риболовлею.
У 2023 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому, Запорізькому, Дніпропетровському та Південно-Слобожанському напрямках у складі 33-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.
У Григорія Мартинця залишилися батьки, дружина, сестра із сім’єю та родина.
Дмитро Вашак (26.10.1964 — 20.09.2026) Уродженець села Давидів Львівської області.
Навчався у середній загальноосвітній школі I-III ступенів №36 міста Львова. Згодом здобув професію інженера-механіка у Національному університеті «Львівська політехніка».
Проходив військову строкову службу.
Працював у сфері будівництва на приватних підприємствах.
Зі слів рідних, Дмитро був доброю, працьовитою, чуйною, позитивною, турботливою та уважною людиною, завжди готовою підтримати й допомогти. Понад усе цінував Україну та був справжнім патріотом своєї Батьківщини. Захоплювався майструванням виробів із дерева, цінував красу лісу та природи, із задоволенням збирав гриби.
Був учасником Антитерористичної операції (АТО).
Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 7-го прикордонного Карпатського загону Державної прикордонної служби України.
Нагороджений медалями «Ветеран війни», «Учасник бойових дій», «Учасник АТО» та відзнакою «Хрест бойового братерства».
У Дмитра Вашака залишилися дружина, син, брат та родина.