У суботу Львів попрощається з воїнами Віталієм Бехарським, Андрієм Сідляром та Романом Мигалем

Чин похорону воїнів відбудеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла

Завтра, 12 вересня, Львів попрощається з військовослужбовцями Віталієм Бехарським, Андрієм Сідляром та Романом Мигалем, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів. Про це інформує ЛМР.

Прощання з Андрієм Сідляром розпочнеться о 09:30 у храмі Всіх Святих Українського Народу (вул. С. Петлюри, 32).

Чин похорону воїнів відбудеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Віталія Бехарського та Андрія Сідляра поховають на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87  (вул. Пасічна), а Романа Мигаля — на кладовищі у Сокільниках.

Біографічні довідки захисників

Віталій Бехарський (13.06.1975 — 06.10.2025) Львів’янин.

Навчався у ліцеї «Сихівський» Львівської міської ради, згодом — у відокремленому структурному підрозділі «Львівський фаховий коледж харчових технологій та бізнесу Національного університету харчових технологій».

Пізніше здобув вищу освіту у Національному університеті «Львівська політехніка». Закінчив військову кафедру.

Працював у сфері торгівлі, мав власну справу.

Зі слів рідних, Віталій був добрим, щирим, позитивним, відповідальним, турботливим, завжди приходив на допомогу. Захоплювався футболом та нумізматикою.

У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 155-ї окремої механізованої бригади імені Анни Київської Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Віталія Бехарського залишилися батьки, двоє синів, дружина та родина.

Андрій Сідляр (31.07.1971 — 11.12.2025) Уродженець села Побужани Львівської області.

Навчався у середній загальноосвітній школі №72 міста Львова. Здобув професію столяра із виготовлення художніх меблів у державному навчальному закладі «Львівське вище професійне училище дизайну та будівництва».

Проходив військову строкову службу.

Працював водієм у 30-й державній пожежно-рятувальній частині (Сихівський РВ ГУ ДСНС України у Львівській області), згодом — заступником завідувача господарства у вищому приватному навчальному закладі «Львівський медичний фаховий коледж «Монада». Пізніше працював різноробочим при парафії Всіх Святих Українського Народу УГКЦ міста Львова.

Зі слів рідних, Андрій був творчою, відкритою, щирою та різнобічно обдарованою людиною. Відзначався працьовитістю, відповідальністю, майстровитістю та любов’ю до життя. Мав хист до малювання, вирізнявся практичністю та вмінням знаходити підхід до різних справ. Легко знаходив спільну мову з людьми, був приємним у спілкуванні та відкритим до нових знайомств. Любив природу, риболовлю, катання на велосипеді та активний відпочинок.

Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність на Донецькому напрямку у складі 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» Сухопутних військ Збройних Сил України.

Нагороджений медаллю «Ветеран війни».

В Андрія Сідляра залишилися дружина, донька, син та родина.

Роман Мигаль (16.09.1978 — 10.09.2026) Уродженець села Сокільники Львівської області.

Навчався у середній загальноосвітній школі №32 міста Львова, згодом — у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

Зі слів рідних, Роман був доброю, турботливою, оптимістичною, відповідальною, товариською та комунікабельною людиною, щирим і відкритим у спілкуванні, мав багато друзів.

Проходив військову службу у підрозділах Повітряних Сил Збройних Сил України. Згодом продовжив службу у Західному територіальному управлінні Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Із 2014 року боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому, Луганському та Південно-Слобожанському напрямках у складі 3-го спеціального відділу Військової служби правопорядку Збройних Сил України.

Нагороджений відзнакою «За участь в антитерористичній операції», почесною відзнакою «Хрест — Завжди вірний», відомчою відзнакою Міністерства оборони України — медаллю «Ветеран служби» та відзнакою «За службу державі».

У Романа Мигаля залишилися батьки, сестра, дружина, дві доньки та родина.