У суботу у Львові проведуть в останню путь Героїв Романа Середича та Ігоря Косіковського (ФОТО)

Романа поховають у Львові, а Ігоря – у місті Радехів

У суботу, 10 лютого, Львів попрощається з військовослужбовцями Романом Середичем та Ігорем Косіковським, які захищали Україну від російських окупантів. Про це повідомила Львівська міська рада.

Чин похорону військовослужбовців розпочнеться о 10:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, о 10:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.

Романа Середича поховають у Львові на Личаківському кладовищі. А Ігоря Косіковського – у місті Радехів Львівської області. 

Довідково про Героїв:

Роман Середич (21.05.1982-03.02.2024) Львів’янин. 

Навчався у Середній загальноосвітній школі №54 м. Львова. Після закінчення 9-го класу вступив до Державного професійно-технічного навчального закладу «Львівський професійний політехнічний ліцей» (тоді – Професійно-технічне училище №33 міста Львова). Здобув професію «електрик-слюсар».

Працював у будівельній сфері міста Львова. За словами рідних, був надзвичайно добрим та любив допомагати по господарству.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від окупантів. Виконував бойові завдання у лавах 15-ї бригади оперативного призначення імені Героя України лейтенанта Богдана Завади Південного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України.

У Романа Середича залишилися мама, доньки, сестра, племінники та велика родина.

Ігор Косіковський (05.02.1969-06.02.2024) Уродженець села Дмитрів Львівської області. 

Навчався у Дмитрівській загальноосвітній школі I-II ступенів. Здобув освіту у Державному навчальному закладі «Ставропігійське вище професійне училище міста Львова» (тоді – Професійно-технічне училище №17). Після завершення навчання проходив строкову службу у Республіці Комі.

Працював у спершу у Львівському домобудівному комбінаті, згодом – у Приватному акціонерному товаристві «Шкіряне підприємство «Світанок». Протягом останнього періоду працював за кордоном. У вільний час захоплювався майструванням та ремонтом автомобілів.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від російських окупантів до лав 214-го окремого спеціального батальйону OPFOR Міжнародного центру миротворчості та безпеки Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

За особисту мужність був нагороджений Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Срібний хрест».

У Ігоря Косіковського залишилися мама, дружина, двоє дітей, дві сестри та двоє онуків.