У вівторок Львів попрощається з воїнами Русланом Надичем, Назарієм Владикою, Олегом Яремком та Олександром Харченком

Чин похорону військовослужбовців розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла.

Завтра, 23 червня, Львів попрощається з воїнами Русланом Надичем, Назарієм Владикою, Олегом Яремком та Олександром Харченком, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів. Про це повдіомляє ЛМР.

Чин похорону військовослужбовців розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Назарія Владику, Олега Яремка та Олександра Харченка поховають на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 (вул. Пасічна).

Прощання з Русланом Надичем продовжиться о 12:30 у родинному помешканні в селі Будьків (вул. Незалежності, 45). Відтак, о 13:30 прощання буде у місцевому храмі Петра і Павла. Поховають воїна на кладовищі у селі Будьків на Львівщині.

Біографічні довідки захисників

Руслан Надич (12.06.1985 — 27.01.2026) Уродженець села Будьків Львівської області.

Навчався у відокремленому структурному підрозділі «Автомобільно-дорожній фаховий коледж Національного університету „Львівська політехніка“». Згодом продовжив навчання у Національному університеті «Львівська політехніка».

Працював на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, Руслан був розумним, добрим, щирим, турботливим і відповідальним, вирізнявся доброзичливістю, комунікабельністю та пунктуальністю. Мав лідерські якості та користувався повагою серед рідних і друзів. Захоплювався малюванням, цікавився автомобілями, любив читати наукову літературу та постійно прагнув до нових знань.

Був учасником Операції Об’єднаних сил.

Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому, Північно-Слобожанському та Південно-Слобожанському напрямках у складі 17-го Центру спеціального призначення Збройних Сил України.

Нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України», почесними нагрудними знаками Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест» із врученням додаткової відзнаки «Гілка дубового листя» та «За сумлінну службу», нагрудним знаком Донецької обласної державної адміністрації «Знак пошани», медаллю «Ветеран війни», пам’ятним знаком «За вірність Батьківщині» та пам’ятною медаллю «За оборону Торецької громади».

У Руслана Надича залишилися мати, брат, наречена, родина та побратими.

Назарій Владика (17.03.1997 — 18.06.2026) Уродженець села Реклинець Львівської області.

Навчався у Реклинецькому закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великомостівської міської ради Львівської області. Згодом здобув фахову освіту у комунальному закладі Львівської обласної ради «Дрогобицький фаховий коледж нафти і газу».

Зі слів рідних, Назарій був добрим, щирим, співчутливим і турботливим, вирізнявся відповідальністю, дисциплінованістю та організованістю. Був доброзичливою і позитивною людиною, користувався повагою серед рідних та друзів. Захоплювався військовою справою, із зацікавленням читав українську художню та історичну літературу, постійно прагнув до саморозвитку й нових знань.

Був учасником АТО та Операції Об’єднаних сил.

Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Дніпропетровському, Південно-Слобожанському, Курському, Сумському, Донецькому та Запорізькому напрямках у складі 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

Нагороджений орденами «За мужність» І, ІІ та ІІІ ступенів, почесними нагрудними знаками Головнокомандувача Збройних Сил України «Хрест хоробрих» та «Сталевий хрест», відзнакою командувача Сухопутних військ Збройних Сил України «За звитягу», відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», відзнакою командира 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України «Сталевий Лев» та відзнакою «Кращий розрахунок БМ 9П148» 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

У Назарія Владики залишилися мати, дружина, син, брат, бабуся, велика родина та побратими.

Олег Яремко (28.06.1996 — 17.06.2026) Львів’янин.

Навчався у ліцеї № 70 Львівської міської ради. Згодом здобув фахову освіту у Відокремленому структурному підрозділі «Львівський фаховий коледж харчових технологій та бізнесу Національного університету харчових технологій».

Працював старшим кухарем на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, Олег був щирим, чуйним і турботливим, завжди підтримував близьких та був надійною опорою для родини. Захоплювався велосипедними подорожами, любив гори, мандрівки та спортивну риболовлю.

У 2025 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Дніпропетровському, Північно-Слобожанському та Донецькому напрямках у складі 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

Нагороджений медаллю «Ветеран війни».

В Олега Яремка залишилися батьки, брати, сестри, наречена, родина, друзі та побратими.

Олександр Харченко (23.01.1982 — 14.06.2026) Львів’янин.

Навчався у ліцеї № 18 Львівської міської ради та середній загальноосвітній школі № 84 імені Блаженної Йосафати Гордашевської. Згодом здобував освіту на географічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка.

Працював автомеханіком на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, Олександр був добрим, щирим, турботливим і справедливим, мав чудове почуття гумору, вирізнявся активністю та товариськістю. Любив подорожувати, захоплювався риболовлею, цікавився комп’ютерною технікою, політикою та правом. Багато читав, постійно розширював свій кругозір і прагнув нових знань.

Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Північно-Слобожанському напрямку у складі 103-ї окремої бригади територіальної оборони імені митрополита Андрея Шептицького Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

Нагороджений медалями «Честь. Слава. Держава» та «Ветеран війни».

В Олександра Харченка залишилися син, батько, сестра з родиною та побратими.