Українці та поляки вшанували загиблих у Гуті Пеняцькій (фото)
У неділю, 23 лютого, біля Меморіалу жертвам цивільного населення загиблих під час Другої світової війни у 1944 році у Гуті Пеняцькій на Бродівщині відбулись скорботні заходи. Про це повідмоляє пресслужба ЛОДА.
Пам’ять невинно убієнного мирного населення вшанували заступник голови Львівської облдержадміністрації Іван Собко, Державний секретар Канцелярії Президента Республіки Польща Адам Квятковські, Надзвичайний Повноважний посол Республіки Польща в Україні Бартош Ціхоцькі, Віце-державний секретар в МЗС Республіки Польща, уповноважений уряду Республіки Польща з питань польської діаспори та поляків за кордоном Ян Дзедзічак, Віце-маршалок сейму Республіки Польща Малгожата Госєвська, голова Управління з питань комбатантів та репресованих Юзеф Каспшик, Генеральний консул Республіки Польща у Львові Еліза Дзвонкевіч.
«Усі, хто тут сьогодні зібралися — і з української, і з польської сторони — приїхали вшанувати пам’ять невинних жертв війни. Історія — складна. Часто ми мусимо добре робити висновки, аби нам і нашим дітям не було соромно, і щоб ми могли бути сильними та дружніми народами. Щоб усі ті, хто має владу, добре думали для чого їм це. Адже ті, хто організовував такі криваві розправи, не бажали добра чи миру. Вони мали лише бажання повної влади. Як польський народ, так і український, багато натерпілись в часи Другої світової війни. Та й сьогодні на східних кордонах нашої держави наші хлопці боронять Україну. Але не лише її. Польща — наш справді добрий партнер, який нас підтримує у нашому бажанні миру. Українці ніколи ні на кого не нападали. Ми — миролюбна нація. Зараз кожен на своєму місці повинен зробити все, що від нас залежить, аби ми ніколи більше не мали приводів для вшановування невинних жертв. Бажаю нам миру, злагоди, добра та любові до своїх ближніх», — звернувся до всіх присутніх під час вшанування Іван Собко.
У межах заходів провели екуменічну панахиду, покладання квітів та громадське віче.
Довідково:
28 лютого 1944 року у селі Гута Пеняцька, у результаті каральної операції, німецькі окупанти знищили все село (172 господарства) і вбили всіх мешканців (за різними оцінками, від 500 до 800 осіб, включно з жінками та дітьми). Врятуватися вдалося одному поляку, який зумів утекти. Згідно з документами польського Архіву новітніх актів, село спалив підрозділ німецької таємної польової поліції (ГФП). Причиною каральної акції були втрати нацистів через активну діяльність в цьому регіоні радянського партизанського загону.