В Україні змінили правила бронювання - Мінекономіки
Бізнесу встановили дедлайн, щоб підтвердити критичність для бронювання працівників
В Україні на підтвердження статусу критичності для підприємств у межах оновлених процедур бронювання виділять три місяці – до 1 вересня.
Про це 29 травня повідомив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев, передає Укрінформ.
«Стосовно перехідного періоду. Так само, як і минулого разу в грудні 2024 року, цього разу буде дано три місяці підприємствам на перепідтвердження своєї критичності. Тобто до 1 вересня має запрацювати цей механізм», - сказав Соболев.
Він підкреслив, що раз на півтора року в умовах воєнного стану переглядати статус підприємств, які є реально критичними для економіки держави – це справедливий крок, оскільки ситуація постійно змінюється.
За словами міністра, механізм перевірки вже зрозумілий, пакети документів готові, тому процес не триватиме довше, ніж під час попереднього переформатування системи у грудні 2024 року, яке тривало три місяці.
Як зазначає «Главком», в Україні набувають чинності оновлені правила бронювання військовозобов'язаних працівників, які покликані суттєво посилити контроль за наданням відстрочок від мобілізації. Нововведення кардинально змінюють підходи до формування списків та квот на підприємствах, проте вже зараз викликають серйозне занепокоєння серед представників бізнесу та провідних юристів. Найбільше запитань наразі викликає статус працівників, які працюють за сумісництвом.
Головним юридичним та технічним «підводним каменем» нової постанови Кабміну №76,стало питання обліку осіб, які працюють на кількох посадах одночасно. Документ запроваджує важливий принцип: кожен військовозобов'язаний «враховується за одним місцем». Проте розробники не прописали чіткого механізму – хто саме, у який термін і на основі яких критеріїв має обирати це єдине місце.
Як зазначає адвокат Дмитро Бузанов, логіка законодавства підказує враховувати працівника за його основним трудовим договором, але відсутність прямої норми створює небезпечний прецедент.
«Якщо два підприємства одночасно претендують на бронювання одного і того ж сумісника, портал «Дія» технічно може прийняти обидва подання. Що відбудеться далі – незрозуміло», – наголошує адвокат Бузанов.
Для самих працівників-сумісників, які вже отримали офіційне право на відстрочку, є важливе юридичне заспокоєння: сам факт додаткової роботи не є законною підставою для скасування наявного статусу. Перелік причин для анулювання бронювання у постанові уряду є вичерпним. До нього входять: Звільнення з посади; Зупинення дії поточного трудового договору; Втрата підприємством статусу критично важливого для економіки; Закінчення встановленого терміну дії відстрочки.
Роботи за сумісництвом у цьому списку немає. Проте для роботодавців ситуація ускладнюється. Раніше компанії могли «розширювати» свої ліміти та бронювати потрібних фахівців, враховуючи сумісників у загальній квоті підприємства. Тепер правила стануть значно точнішими, а обґрунтувати нове бронювання такого співробітника у майбутньому бізнесу буде вкрай складно.
Аналізуючи урядову ініціативу, правники виділяють кілька критичних факторів, які можуть спровокувати логістичний колапс у сфері бронювання.
По-перше, Кабмін виділив лише один місяць на погодження нових критеріїв критичності між різними профільними міністерствами та відомствами. Це надто стислий термін. Існує реальний ризик, що чиновники не встигнуть затвердити документи, і сотні підприємств опиняться в юридичній «сірій зоні»: стара критичність автоматично втратить силу, а нову ще не впровадять.
По-друге, масштаб самої реформи викликає великі сумніви щодо спроможності державного апарату. За три місяці органи влади мають тотально перевірити та переглянути статус тисяч українських підприємств. Чи вистачить у держструктур людських ресурсів для якісного аудиту – питання відкрите.
Читайте також: В Україні нові правила виїзду жінок за кордон
Окрім того, анонсоване підвищення мінімального зарплатного порогу для кандидатів на відстрочку може призвести до негативних наслідків на ринку праці. Замість реального виведення економіки з тіні, нові обмеження ризикують спровокувати масове «паперове» підняття окладів у звітах – виключно заради збереження ключових спеціалістів від мобілізації, без фактичного збільшення реальних виплат на руки.