У вівторок, 13 квітня, перестало битися серце актора львівського театру імені Марії Заньковецької Бориса Михайловича Міруса. Про це повідомили на сторінці театру у «Facebook». «Не віриться... Сьогодні його не стало... Борис Михайлович Мірус ... Наша гордість, наш натхненник, Учитель та Корифей. Завжди у гарному настрої та з чудовим почуттям гумору. Людина з невичерпною енергією та любов’ю до життя. Ми вчилися у Вас акторської та життєвої мудрості, просили поради та дослухалися до критики. Дякуємо Вам за науку, теплі слова, велич та майстерність акторського таланту і за те, що Ви у нас були», — йдеться у дописі. Для довідки: Народився 19 серпня 1928 року в селі Синякова, Чортківського району, Тернопільської області. Освіта — учбово-театральна студія підготовки акторських кадрів при театрі імені Марії Заньковецької, Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (не закінчив). Після закінчення у 1948 році акторської студії при театрі імені Марії Заньковецької, був зарахований до складу трупи. Вже протягом 66 років актор залишається вірним цьому колективові. На його рахунку більше ніж 200 ролей в театрі та числення ролі у кіно. Їх могло би бути ще більше, аби не десятирічка у сталінських констаборах. Опинився він там 20-річним юнаком, маючи за плечима недовгий досвід акторства. Але він допоміг Борису Мірусу — дав змогу приймати участь у табірній самодіяльності, а потім потрапити до культбригади, що трішки прикрасило жахливі умови табірного існування, до того ж дало змогу і у тюрмі не полишати театральної практики. Змінився час, але Борис Мірус так само молодий та енергійний. Загальний улюбленець, видатний актор, безперечний авторитет та приклад для молодших заньківчан та й всієї театральної України, як сам зізнається, щасливий з того, що має змогу й далі грати на сцені. Серед нагород: Обласної премії в галузі культури, літератури, мистецтва, журналістики та архітектури імені Бориса Романицького за акторські роботи, виконані протягом 2011–2013 років.
Failed to process content
