Військового, який зарізав чоловіка на зупинці, виштовхали з маршрутки, щоб не везти безкоштовно УБД
На два місяці взяли під варту підозрюваного у вбивстві людини 10 лютого на автобусній зупинці біля метро Чернігівська Дмитра Балабуху. За словами очевидців, причиною вбивства стала побутова сварка. Про це пише Громадське.
Руслан Юрченко разом з дружиною чекав на автобус. Поруч стояв Дмитро Балабуха. Між чоловіками виникла сварка і Балабуха кудись відійшов. Як з'ясувалося згодом, щоб купити в найближчій крамниці кухонний ніж.
За кілька хвилин він повернувся і вдарив цим ножем «кривдника», який слідом за дружиною вже заходив в автобус. Руслан Юрченко помер на місці.
Нападника затримали поліцейські. Дмитро Балабуха — військовий 72-ї бригади Збройних сил України, який перебував у звільненні.
Військовий-контрактник 72-ї бригади Збройних сил України, яку вивели із зони бойових дій у листопаді 2017 року. Як пояснює прес-секретарка бригади Олена Мокренчук, у день нападу Дмитро їхав до тітки на вихідні. На зупинці виник конфлікт через те, що його не пускали в маршрутне таксі, мовляв, не хотіли везти безкоштовно учасника бойових дій:
«За попередніми даними свідків, його виштовхували з маршрутки й почали ображати. Звісно, це не привід хапатися за ножа, але зараз чекаємо розслідування, чому так сталося».
Дмитро Балабуха потрапив на схід узимку 2015 року, пізніше отримав звання сержанта, командував танковим взводом. Брав участь у боях біля Гранітного, Новотроїцького, Старогнатівки. За словами Мокренчук, завжди був спокійним і врівноваженим:
«Це дуже добросовісна та врівноважена людина. Просто так взводом керувати не будеш. За всі чотири роки війни не було спалахів агресії таких, ми не знаємо що сталося».
За словами прес-секретарки 72-ї бригади, після повернення із зони збройного конфлікту на сході України Балабуха проходив медичне обстеження та реабілітацію, бо влітку отримав поранення — черепно-мозкову травму:
«Він пройшов лікування та реабілітацію, тому ми виключаємо щось таке. Просто людям треба пам'ятати, що військові повертаються з війни і хочуть до себе нормального ставлення, а постійні образи накопичуються. На війні вони герої, а тут чують — «я тебе туди не посилав». І варто пам'ятати, що вони повертаються не просто так, що вони достойні люди».