«Він тримав моє небо, а тепер я його... за ремінь»: історія, як оточуючі реагують на бійців після важкої травми на фронті

Нам варто вчитися толерантності, терпіння і поваги

Фізичний терапевт у Дніпрі Дарія Крапіва, яка родом із Донецька, розповіла ситуацію за участі свого пацієнта-військовослужбовця, який знаходиться на реабілітації після травми на фронті. Терапевт наголосила, що у чоловіка атаксія (порушення рівноваги), йому важко дивитися навколо і розмовляти.

"Наш перший похід в АТБ. Він купив собі кефір. Касирка нервує, що він повільний, що він тихо і незрозуміло говорить. «Що, що…?» «Єщо раз…??»

Люди з атаксією можуть здатися… ніби вони під дією алкоголю, тому що їх водить у всі сторони. Він не втримав гроші і вони впали на підлогу. Я стаю як вкопана і даю йому можливість самому підняти. Це таке тренування. За мною черга, яка йорзає і гучно дихає, бо всім треба бігти… А тут розгублений повільний та хиткий чоловік не може швидко зробити просту річ: купити кефір. Спробуйте купити кефір в 3 години ночі після того, як вам вдарили по голові….йому якось так почувається. І я думаю: тільки хоча б звук мені видайте стосовно нього, я вас розірву…", - розповідає жінка.

Фахівець розуміла та очікувала, що люди в черзі висунуть своє невдоволення та готова була до такого удару, але цього не сталося.

"Всі стрималися. Тільки касирка відверто закотувала очі. Мені так хотілося повернутися до неї і сказати: «Він збивав ракети над твоєю головою. Можливо якась тебе не вбила, але могла. І в нього інсульт…». Я навіть хотіла цього, щоб я висказала те, що думаю. Щоб всі прийшли до тями.

Щоб вона прийшла до тями. Щоб їй стало не зручно і боляче. Як боляче мені. Але я не хотіла при ньому це говорити, а відпустити йти без мене було небезпечно. І я також не виключала думки, що її син можливо служить, можливо вона втомилася виконувати монотонну роботу, вона в своїх думках, а тут хтось гальмує…Я знаю, що я просто травмована…не мені судити", - доповнила Дарія.

Вона розповіла, що вони разом з військовим зайшли також в кав’ярню, де його дівчина обслужила з терпінням.

"Ми сиділи на лавці, пили каву і він сказав, що давно я просто не сидів просто так на лавці. Я змушувала його дивитися на машини, які проїздили повз, і для нього це складне завдання, яке викликає нудоту.

А для мене складне завдання, яке викликає нудоту, полягає в іншому… якось існувати в світі, де існують два полюси. Не знаю…Моралі не буде", - узагальнила фізичний терапевт.