Війна проти України стала фатальною помилкою Росії, - CNN

Не справдилося припущення, що Україна виявиться надто слабкою та дезорганізованою, аби чинити тривалий опір

Повномасштабна війна Росії проти України за чотири роки зруйнувала низку поширених уявлень — як у Москві, так і серед міжнародних спостерігачів.

Про це пише головний міжнародний кореспондент CNN Меттью Ченс.

За даними аналітиків британського центру Royal United Services Institute (RUSI), на початку вторгнення Кремль розраховував встановити контроль над Україною приблизно за 10 днів. Минуло понад 1450 днів, і цей розрахунок виглядає серйозною стратегічною помилкою, що обернулася масштабними людськими втратами та руйнуваннями.

Офіційна статистика втрат залишається закритою, однак незалежні оцінки свідчать про значні масштаби. Згідно з підрахунками Center for Strategic and International Studies (CSIS), від початку повномасштабної війни Росія могла втратити майже 1,2 мільйона військових убитими та пораненими.

За цими оцінками, близько 325 тисяч росіян загинули — це більше, ніж сукупні втрати США у всіх війнах після 1945 року, включно з конфліктами в Кореї, В’єтнамі, Афганістані та Іраку. Водночас у звіті наголошується, що й Україна зазнала надзвичайно тяжких втрат — від 500 до 600 тисяч осіб убитими та пораненими.

У Кремлі такі цифри не підтверджують. Водночас українські посадовці регулярно повідомляють про значні втрати російської армії на фронті.

Після запровадження західних санкцій у 2022 році Росія різко наростила військові видатки. На тлі високих доходів від експорту енергоносіїв країні вдалося уникнути негайного економічного колапсу. За даними International Monetary Fund, у 2025 році Росія посіла дев’яте місце у світі за обсягом економіки, піднявшись із довоєнного 11-го.

Втім, як зазначає Ченс, воєнна модель розвитку дедалі більше створює структурні проблеми. Значні одноразові виплати контрактникам і компенсації родинам загиблих лягають додатковим тягарем на бюджет. Крім того, концентрація ресурсів у військово-промисловому секторі спричинила дефіцит робочої сили в інших галузях.

Прокремлівське видання Независимая газета писало про "серйозну нестачу кадрів" у цивільній промисловості. За оцінками, економіці бракує близько 800 тисяч працівників, зокрема операторів верстатів і складальників.

Однією з декларованих цілей вторгнення було стримування подальшого розширення НАТО. Однак результат виявився протилежним: до Альянсу приєдналися Фінляндія та Швеція, що суттєво змінило баланс безпеки в регіоні. Зокрема, вступ Фінляндії більш ніж удвічі збільшив сухопутний кордон між Росією та країнами НАТО.

Крім того, санкції та політична ізоляція посилили залежність Москви від Пекіна. У звіті Center for European Policy Analysis (CEPA) зазначається, що відносини між Росією та Китаєм стають дедалі більш асиметричними: Москва значно більше залежить від Пекіна, ніж навпаки.

Меттью Ченс підсумовує, що після чотирьох років виснажливої війни Росія зазнала суттєвих внутрішніх втрат і ослаблення міжнародних позицій. Водночас Україна, попри величезну ціну, зберегла державність і продовжує чинити опір.

Журналіст також зізнається, що у лютому 2022 року, перебуваючи в Києві, недооцінив імовірність повномасштабного вторгнення. Проте, за його словами, прогнози щодо руйнівних наслідків цього рішення, на жаль, справдилися — як для українців, так і для росіян.