Решетилова закликає виключити норму в Законі, яка не дозволяє ховати загиблих воїнів, які мали судимість, на військових кладовищах

Держава не може ділити загиблих захисників і захисниць на «гідних» і «негідних» пам’яті — після смерті, після служби, після жертви - правозахисники

Офіс військового омбудсмана підтримав позицію членів Громадської ради при Мін’юсту про те, що заборона на поховання на Національному військовому меморіальному кладовищі людей, які на день смерті мали незняту або непогашену судимість за умисний злочин, є дискримінаційною.

«До свого сорому я не знала про дискримінаційну норму в Законі «Про поховання та похоронну справу», яка не дозволяє ховати загиблих захисників з числа засуджених на НВМК. Вчора ми звернулися до Комітету ВР з питань соціальної політики та прав ветеранів з проханням знайти можливість виключити цей абсурд із закону. Не можна ранжувати життя, віддані на захист Батьківщини. Дякую, що звернули увагу на цю проблему», зазначила у своєму дописі 17 лютого військова омбудсманка України Ольга Решетилова.

Як зазначає секретар Громадської ради при Міністерстві юстиції Ганна Скрипка, «Офіс військового омбудсмана підтримав нашу позицію: заборона на поховання на Національному військовому меморіальному кладовищі людей, які на день смерті мали незняту або непогашену судимість за умисний злочин, є дискримінаційною.

Це означає, що держава не може ділити загиблих захисників і захисниць на «гідних» і «негідних» пам’яті — після смерті, після служби, після жертви».

За словами Анни Скрипки, Офіс Військового омбудсмана офіційно звернувся до Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів з пропозицією виключити відповідне положення зі статті 15-1 Закону України «Про поховання та похоронну справу» у межах доопрацювання законопроєкту щодо місць поховання загиблих захисників (реєстр. №13693 від 25.08.2025).

Читайте також: Верховна Рада ухвалила закон про відстрочку для контрактників «18-24»

«Саме так виглядає нормальна взаємодія громадянського суспільства і державних інституцій — коли чують, реагують і діють. Продовжуємо. Бо памʼять не може бути вибірковою», наголошує Ганна Скрипка.