Виконком погодив межі історичного ареалу міста Львова
Сьогодні, 22 жовтня, виконавчий комітет Львівської міської ради прийняв рішення про погодження меж історичного ареалу Львова. Далі всю документацію скерують у Міністерство культури та інформаційної політики. Там це питання буде розглянуто на науковій раді та, за позитивного висновку, затверджене Міністром. Після цього документ набуде чинності. Про це повідомили у пресслужбі Львівської міської ради.
Територія історичного ареалу, межі якого погодив виконком, складає 15 % від загальної площі міста. Однак, за словами Лілії Онищенко, у майбутньому в межах Львівської міської територіальної громади з’являться і інші історичні ареали, зокрема у Винниках та Брюховичах. «Думаю, що в подальшому ми будемо це опрацьовувати, бо Винники і Брюховичі — це теж історичні місто та селище. І важливо мати такий документ», — зазначила Лілія Онищенко.
Нагадаємо, рішення про погодження меж історичного ареалу Львова було винесено на розгляд пленарного засідання міської ради 7 жовтня. Однак, воно не набрало необхідної кількості голосів. Відтак, рішення винесли на розгляд виконавчого комітету, що не суперечить чинному законодавству.
«Межі історичного ареалу мають бути погоджені органом місцевого самоврядування. Законодавець не вказує, що це має бути сесія міської ради. Це може бути виконком, міський голова, а в окремих містах навіть головний архітектор», — пояснювала раніше Лілія Онищенко.
Як розповіла начальниця управління охорони історичного середовища ЛМР Лілія Онищенко, управління було замовником розроблення Історико-архітектурного опорного плану — документу, яким встановлюються власне межі історичного ареалу.
«Такий документ є основою для Генерального плану, його складовою частиною, документ встановлює межі історичного ареалу, а також межі й режими використання пам’яток місцевого і національного значення. І це є власне те, що обмежує забудовників», сказала Лілія Онищенко.
Як додала посадовиця, кожне історичне місто повинно мати затверджені межі історичного ареалу. З 401 історичного міста та селища України понад третина вже мають погоджені Історико-архітектурні опорні плани. «Так каже закон. Тим більше, таке місто як Львів, яке має спадщину ЮНЕСКО, яке серед усіх міст України має чи не найбільше пам’яток на своїй території», — сказала Лілія Онищенко.
Нагадаємо, робота над розробленням Історико-архітектурного опорного плану Львова тривала з 2017 року.
«У 2017 році був підписаний договір з переможцем тендеру — київським Інститутом культурної спадщини. Це підприємство розробляє багато Історико-архітектурних опорних планів для історичних міст України, має великий досвід, і вони спробували зробити це і для Львова. У фіналі маємо такий документ, у якому встановлені межі історичного ареалу, а також межі і режими використання пам’яток місцевого і національного значення.
Історичний ареал — це територія, яка найбільш збережена, де сконцентровано найбільше пам’яток архітектури, пам’яток історії, територія, яка зберегла первісне урбаністичне планування.
Тобто, це не є перелік пам’яток. Основним документом Історико-архітектурного опорного плану, крім досить об’ємної текстової частини, є кресленик, де нанесено межі історичного ареалу, нанесено пам’ятки, нанесено історичні цінні будівлі, які можуть бути пам’ятками, а також межі і режими пам’яток місцевого і національного значення», — розповіла Лілія Онищенко.