Як російські та білоруські IT-бізнесмени отримували пільги від українського уряду: розслідування ЗМІ
Розслідування про резидентів Дія.City
Проте, проаналізувавши власників майже 900 компаній-резидентів Дія.City, журналісти виявили 24 компанії, власники яких прямо пов’язані з Росією і Білоруссю, частина з них продовжують там вести бізнес і повноцінно сплачувати податки – користуючись при цьому податковими пільгами в Україні. Про це йдеться у детальному розслідуванні NGL.medi
Український уряд 8 лютого 2022 року оголосив про запровадження давно очікуваного пільгового економічного режиму для IT-індустрії, який отримав назву Дія.City. У той же день президент Володимир Зеленський заявив, що завдяки Дія.City частка ІТ-індустрії у ВВП України зросте з 4% до 10%, а доходи – до 16,5 млрд доларів.
Повномасштабне російське вторгнення, що почалося через два тижні, зруйнувало не лише ці плани. Наразі неможливо реально оцінити ефект Дія.City для економіки і , проте спеціальний правовий режим, що передбачає нижчі податки і легше працевлаштування, через два роки після запуску використовують уже майже 900 ІТ-компаній і .
Однією з ключових вимог до резидентів Дія.City є відсутність будь-яких зв’язків з «країною-агресором». На цьому неодноразово наголошував міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
«Перед тим, як стають резидентами Дія City, є перевірка в реєстрах, чи не має там серед власників російських активів, громадян Росії. Якщо людина якось дотична до російського бізнесу, ця компанія точно не може бути в Дія City, якщо в неї власник росіянин. Якщо вони якось пов‘язані з тим або з іншою юридичною особою увійшли в Дія City, цим повинні займатися правоохоронні органи», – заявляв Федоров в інтерв’ю LB.ua у червні 2022 року.
Очевидно, що окрім росії, наділеної статусом «країни-агресора» ще у 2015 році, після 24 лютого 2022 року під заборону мала б потрапити і Білорусь, яка у перші місяці вторгнення надавала свою територію і повітряний простір для ударів по Україні.
Серед цього списку особливо виділяється компанія «Soft-FX» власником якої є білорус Олександр Клименко. Зараз він перебуває під судом у США, йому загрожує 25 років у в’язниці. Згідно з опублікованим в лютому 2024-го прес-релізом міністерства юстиції США, Клименко разом з громадянином РФ Олександром Вінніком у 2011-2017 роках контролювали онлайн-біржу цифрових валют BTC-e. Клименка звинувачують у тому, що BTC-e надавала можливості користувачам відмивати кошти отримані злочинним шляхом, її клієнтська база переважно складалась з кіберзлочинців.
У грудні 2023 року Олександра Клименка затримали в Латвії за американським ордером і екстрадували у США. В Україні він через латвійську «Soft-FX Services» досі володіє компанією «Софт-Ефікс ЮА», яка є резидентом Дія.City.
Ще одним прикметним прикладом є участь у Дія.City виробника мобільних ігор G5 Entertainment. Формально власником української компанії «Джи Файв Холдинг Укр» є швед Наиленд Иона Пітер Ерік, проте акціонерами головної шведської G5 Entertainment AB є росіяни Влад Суглобов та Олександр Табунов.
Після повномасштабного вторгнення в Україну G5 заявила про «поступовий вихід з РФ», проте фактично продовжила там працювати. А у жовтні 2023 року СЕО компанії Влад Суглобов повідомив працівників, що G5 Entertainment повертається на російський ринок (з якого фактично й не виходила).
Росіянин Анатолій Логінов є власником компанії «БіПіСі Україна» – ще одного сумнівного резидента Дія.City. Формально Логінов має громадянство Мальти ще з 2016 року і контролює «БіПіСі Україна» через нідерландську «BPC NL B. V.», яка була створена кіпрською «BPC BT Holding LTD» самого Логінова. Про це раніше уже згадували у розслідуванні про обставини впровадження електронного квитка на Львівщині.
З повним списком детально можна ознайомитися в матеріалі NGL
Пояснення Мінцифри
Журналісти- розслідувачі звернулися до міністерства цифрової трансформації, яке адміністратором Дія.City, з проханням пояснити підстави, на яких ці та інші підконтрольні росіянам та білорусам компанії змогли скористатися перевагами пільгового економічного режиму, призначеного для українських IT-компаній.
Міністерство відреагувало розлогою відповіддю, суть якої можна звести до наступного – згадані у запиті NGL.media компанії мають право на пільговий економічний режим, оскільки Мінцифри не виявило зв’язків з «країно-агресором», а законодавство не забороняє росіянам володіти компаніями-резидентами Дія.City – за певних умов.
«[…] В силу вимог закону, може бути резидентом Дія Сіті юридична особа, прямим або опосередкованим власником часток (акцій) у статутному (акціонерному) капіталі якої є громадянин держави-агресора за умови, що така фізична особа не проживає на території держави-агресора», – йдеться у надісланій NGL.media відповіді Мінцифри.
У ст. 5 закону «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», ухваленому спеціально для запуску Дія.City, справді зазначено, що не може бути «прямим або опосередкованим власником […] фізична особа, яка постійно (переважно) проживає у такій державі».
Іншими словами, якщо громадянин РФ переважно живе за межами Росії (хоч і не зовсім зрозуміло – як це має відстежувати Мінцифри), то для його компаній вступ у режим Дія.City вільний. При цьому український уряд не турбує, що такі люди ведуть бізнес в Росії, сплачуючи там податки і фінансуючи війну.
З білорусами, з точки зору Мінцифри, ситуація ще простіша. Якщо Росію офіційно визнали «державою-агресором» ще у 2015 році, то Білорусь – ні. Проект постанови про визнання цієї країни агресором був зареєстрований у Верховній Раді ще у червні 2023 року, проте досі не прийнятий. Отже для білорусів нема взагалі жодних обмежень на вступ у Дія.Сity.
При цьому українські дипломати офіційно вважають Білорусь агресором, посилаючись резолюцію 3314 Генасамблеї ООН, яка кваліфікує як акт агресії дозвіл на використання своєї території для нападу на іншу державу. Україна запровадила санкції проти оборонної промисловості Білорусі, пункти пропуску через кордон з цією країною закриті, скасована ціла низка міжурядових угод. Українські урядовці неодноразово називали Білорусь союзницею РФ, її сателітом, пособником терористів тощо.
Проте формально для українського уряду Білорусь залишається такою ж країною, як всі інші, за винятком Росії. Тому білоруси мають можливість вільно реєструвати свої компанії в Дія.Сity і отримувати бонуси коштом українського бюджету. При цьому частина таких білорусів має бізнес і в Росії.
«Дуже неприємно, що українським пільговим економічним режимом користуються росіяни та білоруси, так не має бути», – вважає співзасновник української IT-компанії Abto Software Святослав Літинський.
Читайте також: Які зміни чекають українців з 1 квітня: перерахунок пенсій, зростання податків, демобілізація і не лише
На його думку, замість пільг підприємства, які працюють в Україні на загальних умовах, повинні мати якісь обмеження, якщо в їх засновниках є громадяни Росії чи Білорусі і які далі ведуть бізнес у цих країнах. «Більші податки або акциз на їхні послуги, так було б правильно, бо держава має захищати власні інтереси», – вважає Літинський.