Як споживати інформацію відповідально, не поширюючи зловмісний контент та не підтримуючи ворожі ІПСО: інструкція

Основні правила медіагігієни

В реаліях сьогодення, поруч з якісними медіа, які неухильно дотримуються стандартів журналістики, виникають і множаться численні фейкові медіа, сайти, канали та групи у соцмережах і месенджерах. Основні правила медіагігієни оприлюднила прес-служба Львівського обласного ТЦК та СП 

В умовах російсько-української війни, значна частина якої ведеться саме в інформаційному полі, надзвичайно важливо вміти розпізнати фейки серед потоку інформації та протистояти їм, тож радимо звертати увагу на ряд ознак, за якими можна розпізнати неправдивий контент:

- Джерело.

Звертаємо увагу, звідки походить новина:

• не варто вірити щойно створеним чи маловідомим ресурсам;
• уважно читаємо адреси посилань – часто фейкові сайти маскують під офіційні канали інформації, змінюючи один або декілька символів.

-Автор. Перевірте, чи автор посту у соцмережах – не бот. Зверніть увагу, чи давно створена сторінка, чи багато авторських постів, чи є у сторінки реальні фото, друзі та підписники.

 - Сенсація!!! (А також «Шок!» «Терміновий репост!» або «Це намагалися приховати!») та інші емоційні заголовки свідчать про спробу маніпуляції з суспільною думкою.

- Узагальнення. А також знеособлення на кшталт «військові незадоволені», або «громадяни обурені», «жителі області протестують», «пенсіонери за межею бідності» тощо – ознака неповної, недостовірної інформації, та, як наслідок, – маніпуляції.

Справжні медіа завжди називають, кому належить думка, а також дотримуються балансу думок.

- Візуальний контент – увага до деталей. Зверніть увагу на наявність слідів редагування фото, чіткість зображення, його відповідність тексту повідомлення. Згадаймо фотографію «малюка з Маріуполя», яка направду була згенерована штучним інтелектом, а також світлини з повені в Азії, якими деякі нечестиві ЗМІ ілюстрували наслідки підриву росіянами Каховської ГЕС.

- Коментарі. Велика кількість коментарів, особливо – емоційних, може свідчити про використання ботів з метою вплинути на сприйняття аудиторією. Помітили ознаки неправдивої чи маніпулятивної інформації? Утримуйтеся від поширення чи навіть коментування контенту, щодо якого маєте сумнів!

Окремо хочемо відмітити таке явище, як фішингові повідомлення - це посилання, які можуть бути надіслані на пошту, у коментарі чи у месенджер.

Незнайома Вам людина надіслала незрозуміле посилання? В жодному разі не переходьте за ним! У більшості випадків вам запропонують підтвердити (активувати, продовжити) свою електронну пошту (сторінку у соцмережі чи навіть данні банківської картки).

Таким чином зловмисник отримує ваші данні - логін і пароль. Не ходіть за незрозумілими посиланнями, навіть якщо їх надсилає знайома людина. Спочатку завжди перепитайте, з якою метою вам його надіслали. Можливо обліковий запис вашого знайомого вже зламали і зловмисник розсилає фішинг від його імені.

Читайте також: Росіяни проводять чергову інфооперацію, спрямовану на зрив мобілізаційних заходів в Україні (ФОТО)

Споживайте інформацію відповідально:

• уникайте маніпулятивних повідомлень та читайте новини з офіційних джерел;
•  урядових сайтів, топових медіа та верифікованих сторінок державних і військових установ.